RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

Мільярд на премії: навіщо Гройсман наслав перевірку на Коболєва

Боротьба між Кабміном і НАК "Нафтогаз" знову посилилася

Боротьба між Кабміном і НАК "Нафтогаз" знову посилилася Фото: korrespondent.net

Усередині виконавчої гілки влади розгорається серйозний скандал по лінії НАК "Нафтогаз України" – Рахункова палата. Останні спробували провести аудит найбільшої нафтогазової компанії України, проте там навідріз відмовилися давати дозвіл на перевірку. Не обійшлося тут і без Кабінету міністрів, який зацікавлений в тому, щоб послабити нинішнє керівництво НАК. Про те, чому у глави "Нафтогазу" Андрія Коболєва виступають проти перевірки, дізнавався "Апостроф".

Під час засідання Кабінету міністрів 28 листопада голова Рахункової палати Валерій Пацкан звинуватив керівництво НАК "Нафтогаз України" в саботажі проведення аудиту на об'єктах компанії. У зв'язку з цим керівник Рахункової палати закликав уряд і особисто прем'єр-міністра Володимира Гройсмана вирішити це питання. Прем'єр пообіцяв допомогти.

У свою чергу, в "Нафтогазі" стверджують, що згідно із законодавством, Рахункова палата не має повноважень для проведення зазначеного аудиту. "Рахункова палата України не має законних підстав вимагати проведення на об'єктах "Нафтогазу" аудиту ефективності стану планування та своєчасності надходження дивідендів до державного бюджету", - йдеться, зокрема, в прес-релізі на сайті НАК.

У компанії також відзначили, що "органами державного контролю, які постійно перевіряють фінансово-господарську діяльність НАК" Нафтогаз України", є Державна аудиторська служба України та Державна фіскальна служба України, яким надаються всі необхідні для перевірок документи". Так, згідно з інформацією "Нафтогазу", на сьогодні проводиться планова перевірка Госаудиторською службою за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року, а також дві перевірки ДФС – планова (з 1 січня 2015 року по 30 червня 2018 роки) і позапланова (за березень 2018 року).

Але Рахункова палата продовжує наполягати: закон дозволяє їй проводити аудит "Нафтогазу". І, що зрозуміло, також апелює до закону. У заяві прес-служби контрольного відомства зазначається, що "до повноважень Рахункової палати, зокрема, віднесено здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності з управління об'єктами державної власності, які мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об'єктів".

Довіряй але перевіряй

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса переконаний, що "Нафтогаз" абсолютно правий у відмові надавати дані Рахунковій палаті. "Як тільки змінилося керівництво Рахункової палати (Валерій Пацкан був призначений головою Рахункової палати в березні 2018 року -" Апостроф "), вона пішла перевіряти всіх, хто бореться з корупцією", - заявив він в коментарі "Апострофу". Зокрема, за його словами, у відомства виникли претензії до Міністерства економічної політики і торгівлі, а також до Міністерства охорони здоров'я.

Відповідаючи на питання, чому керівництво холдингу перешкоджає проведенню аудиту, якщо йому нема чого приховувати, Фурса сказав: "Аудит – це великий і складний процес, який відволікає значну кількість ресурсів, який вимагає від вас уваги і плюс – допуск до детальної інформації для цих людей (аудиторів Рахункової палати, - "Апостроф"), які не повинні отримати такий допуск".

"Нафтогаз" напевно не зацікавлений в тому, щоб вся інформація про його діяльності стала відома Кабінету міністрів або його окремим членам", - висловив думку в розмові з "Апострофом" директор спецпроектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. При цьому він також вважає, що Рахункова палата не повинна перевіряти холдинг.

У свою чергу експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що керівництву НАК є що приховувати. "Під час перевірки Рахунковою палатою стане зрозуміла внутрішня бухгалтерія "Нафтогазу". Наприклад, перекидання коштів з "Укргазвидобування" (найбільша газовидобувна компанія в країні, яка належить державі, -"Апостроф"), тобто зростання "дебіторки" (дебіторська заборгованість). Або збитки "Укртрансгазу" (компанія в структурі НАК, що здійснює транспортування газу, - "Апостроф"), які виникають звідки не візьмись, при тому що "Укртрансгаз" за обсягами коштів повинен бути прибутковим", - розповів він виданню. При цьому, за словами Землянського, на відміну від західних аудиторів, які б перевіряли компанію відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності - "сходяться цифри – ну й добре", Рахункова палата буде перевіряти витрачання коштів "Нафтогазом" як держкомпанії.

Конфлікт? - Є конфлікт

Експерти вважають, що ситуація, що склалася, обумовлена натягнутими відносинами між Кабінетом міністрів і "Нафтогазом".

За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, між прем'єром Володимиром Гройсманом та головою НАК Андрієм Коболєвим існує конфлікт, "який триває близько двох років". "Прем'єр б давно його звільнив, але не може цього зробити, тому що за Коболєвим стоять серйозні сили, перш за все, за кордоном – ті ж американці. І ця підтримка дає змогу вести себе відносно незалежно", - сказав він "Апострофу".

Валентин Землянський також звертає увагу на конфлікт між Гройсманом та Коболєвим, але при цьому він вважає, що, швидше за, правильніше говорити про видимість конфлікту, оскільки рішення приймаються на користь "Нафтогазу". "І це зрозуміло: "Нафтогаз" - найбільший платник податків до бюджету, плюс історія з субсидіями зав'язана на цю компанію. Може, це і вимушена дружба, але поки так", - сказав експерт.

Геннадій Рябцев, у свою чергу, заявив, що "ситуація, яка зараз склалася між топ-менеджментом" Нафтогазу "і єдиним акціонером компанії, яким є держава, в особі Кабінету міністрів, є дуже дивною". Він нагадав, зокрема, що компанія подала в суд на Кабмін (позов про компенсацію збитків на 6,6 мільярда гривень був поданий до Господарського суду Києва в жовтні 2018 року - "Апостроф"), тобто, по суті, на свого єдиного акціонера. За словами експерта, топ-менеджери "Нафтогазу" демонструють, що "їм плювати на рішення Кабінету міністрів", але, з іншого боку, незрозуміло чому уряд, якщо йому дійсно цікавий стан справ в компанії, не ініціює зміну в складі наглядової ради НАК, "і рішенням наглядової ради зобов'язати керівництво компанії зробити те-то і те-то". "Якби Кабінет міністрів хотів вирішити цю проблему, він би її вирішив. А так – цирк триває", - резюмував Рябцев.

Гройсман зайшов через парламент

Цікавий факт: формальною причиною для перевірки НАК став лист народних депутатів Олександра Дехтярчука та Василя Яницького (обидва - "Блок Петра Порошенко", БПП) в Рахункову палату (копія є в розпорядженні редакції). Парламентарії підозрюють керівництво компанії НАК в "неефективному використанні бюджетних коштів". У листі вказується, що в 2017 році компанія збільшила чистий дохід в порівнянні з 2016-м на 48% - з 26,5 млрд грн до 39,4 млрд грн відповідно. Однак сума дивідендів до державного бюджету за підсумками 2017 го на 1,4 млрд грн менше, ніж в 2016-му. При цьому, керівництво прийняло рішення про виплату премій всередині компанії на суму близько 1,2 млрд грн.

Варто відзначити, що обидва депутати були обрані за мажоритарними округами у Рівненській області та навіть в сесійній залі сидять недалеко один від одного. Правда, живе Яницький в Києві, де у нього нерухомість і юридична фірма "Євротек", кінцевим бенефіціарним власником якої він і є. У Раді він належить до адвокатського лобі всередині президентського іменного блоку, будучи заступником голови "правового" комітету. Від Банкової юридичним напрямом курує впливовий член того ж комітету Олександр Грановський з БПП. Примітно, що саме депутат Яницький вніс "чужорідну" поправку до бюджетного кодексу під час прийняття державного бюджету, яка дозволяла б суддям, що не пройшли кваліфікаційну перевірку, займати свої посади і вершити правосуддя. Як писав "Апостроф", дана норма була запропонована заради одіозного судді Павла Вовка – глави Окружного адміністративного суду Києва, близького до Грановського і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка. Незважаючи на таке лобі, поправка не пройшла. Співрозмовник нашого видання в пропрезидентської фракції стверджує, що цей випадок свідчить про близькість Яницького до вказаних Грановському і Кононенко. "Але коли Юрій Луценко (нинішній генеральний прокурор - "Апостроф") очолював фракцію, його зараховували до його групи. Під час виборів в Раду Луценко їздив на округ Яницького агітувати за нього", - зазначає співрозмовник.

А ось Дехтярчук, за інформацією видання, сьогодні тяжіє до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. За спостереженнями "Апострофа", між главою уряду і крилом Кононенка в оточенні президента зараз мир. Тому участь обох сторін у "наскоку" на Коболєва недивна.

У принципі випадок з невдалим аудитом НАКу підпорядковується логіці непростих відносин між Гройсманом та Коболєва. "Це просто елемент тривалого системного протистояння Кабміну і НАК", - оцінює експерт Марунич.

Додзвонитися до самих депутатів Яницького і Дехтярчук "Апострофу" не вдалося.

Читайте також

Новий старий Кабмін та перестановки в ОП: хто, куди, навіщо

Внаслідок переформатування уряду в Україні деякі звільнені міністри перейдуть на іншу роботу у владі

Умєрову дадуть нову посаду? Кого можуть призначити міністром оборони замість нього

Рустем Умєров перейде на посаду віце-прем'єра з питань ВПК, на посаді міністра оборони його замінить Олександр Камишін