Днями в Росії засудили до 12 років колонії колишнього українського футболіста. Нібито за шпигунство на користь України. На тлі цієї події, поновилися питання про те, чому не відбуваються нові обміни, а українські політичні в'язні та військовополонені не повертаються додому. "Апостроф" розбирався в причинах "заморозки" повернення додому решти наших громадян з Росії.
Обмін - справа тонка
Зараз Російською Федерацією з політичних мотивів переслідується 134 громадянина України. 112 незаконно утримуються в місцях позбавлення волі на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Ще 235 українців перебувають в полоні на території тимчасово окупованих Донецької і Луганської областей. Ця статистика днями доповнилася ще одним ув'язненим. Колишній захисник українських футбольних клубів "Таврія" (Новотроїцьке), "Торпедо" (Мелітополь) та "Дружба" (Бердянськ) Василь Василенко був засуджений Мосміськсудом до 12 років колонії за шпигунство. У жовтні 2019 року його заарештували в Москві. Тоді його звинувачували у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 226.1 КК РФ ("Незаконне переміщення через кордон сильнодіючих, отруйних, вибухових, радіоактивних речовин або боєприпасів"). Однак пізніше звинувачення було перекваліфіковано на шпигунство (ст. 276 КК РФ). Ця стаття передбачає позбавлення волі аж до 20 років.
26 листопада на засіданні в Московському міському суді прокурор попросив для Василенка 16 років колонії суворого режиму в Росії, проте Мосміськсуд призначив покарання екс-футболісту у вигляді позбавлення волі на строк 12 років з відбуванням у колонії суворого режиму. Інші деталі справи 53-річного чоловіка не розголошуються, оскільки слідством на них накладено гриф "секретно".
На питання "Апострофа", чи потрапить Василенко в списки для обміну полоненими, глава української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) по врегулюванню ситуації на Донбасі, екс-президент України Леонід Кравчук заявив, що українська сторона вже подала список з 11 осіб. Іншими словами, під наступний обмін футболіст не потрапляє, оскільки його кандидатура ще не узгоджена.
"Ми подали список із 11 осіб, і чекаємо відповіді. Так не може бути, що сьогодні когось затримали, і він вже завтра потрапить в список на обмін. Це дуже серйозна процедура, і вона передбачена самим процесом обміну. Звісно, Василенко може потрапити в список, але в наступний", - розповів "Апострофу" Леонід Кравчук.
Що робити з "заморожуванням" полонених
Останній обмін на Донбасі відбувся 16 квітня: Україна звільнила 20 своїх громадян, яких утримували в неволі на тимчасово окупованих територіях. Потім, 20 листопада, глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук повідомив, що Україна передала російській стороні список на взаємний обмін. Однак Росія, зі свого боку, звинуватила Київ у "гальмуванні" процесу підготовки до нового обміну.
Леонід Кравчук
"Українські зобов'язання припинити переслідування вже звільнених осіб не виконані. Процедури попередніх обмінів можна вважати завершеними", - заявив глава російської делегації в ТКГ Борис Гризлов за підсумками зустрічі ТКГ в форматі відеоконференції 25 листопада.
Як повідомляє "Апострофу" Леонід Кравчук, Росія всіляко гальмує процес і використовує для цього різні приводи.
"Причина того, чому минулого разу процес обміну не відбувся, полягає в тому, що Росія хотіла, щоб Верховна Рада скасувала постанову про місцеві вибори 25 жовтня, і щоб ця постанова була поширена і на непідконтрольні Україні території. Тоді Росія поставила умову, що доти, поки постанова діятиме - з російської сторони ніяких практичних кроків, і навіть технічних дій здійснюватися не буде. Вони не хочуть діяти практично, і шукають для цього причини. Зараз у Росії нова вимога - нібито представники ОРДЛО подали дуже "мудру" дорожню карту, і поки її не приймуть, росіяни нічого не робитимуть для обміну полоненими. Тобто вони просто шукають підстави щоб блокувати будь-які пропозиції. Звичайно, вивчається питання що робити з цією ситуацією, і Олексій Данилов вже заявив, що РНБО працює над планом "Б" , але, напевно, мова йде про дії вже не в цьому році", - розповів "Апострофу" Леонід Кравчук.
Таким чином, виходить, що наступний обмін вже точно не відбудеться до кінця цього року. Як повідомив нашому виданню Сергій Гармаш, журналіст і представник України в робочій групі з політичних питань ТКГ в Мінську, українська сторона чотири рази подавала списки на обмін, проте від Росії не надходило ніяких списків у відповідь.
"Домовленості про обмін містяться в комюніке Паризького саміту Нормандської четвірки, де прописаний принцип "всіх на всіх". Однак ніяких конкретних термінів там не прописано. Ми пропонували російській стороні обмінятися полоненими до різдвяних свят, але вони ніяк не відреагували. Росія прив'язує все до політичних вимог, щоб заморозити обмінний процес", - повідомляє Сергій Гармаш.
Сергій Гармаш
Варто нагадати, що на початку президентства Зеленського ситуація з обмінами була більш сприятливою - вдалося провести передноворічний - великий обмін, повернувши 81 українця. Як зазначає Гармаш, очікування Кремля від Зеленського зазнали краху, і вони повернулися до старих методів.
"Позиція Росії знову стала жорсткішою, оскільки вони зрозуміли, що Зеленський не піде на політичні поступки. Тому вони знову використовують полонених як інструмент шантажу", - підсумував Сергій Гармаш.
Втім, як розповіли "Апострофу" інші учасники Мінського процесу оффрекордс, є ще одне пояснення того, що відбувається. У Росії ведуться кулуарні війни за контроль над тим, хто буде "менеджером" в міжнародних процесах. "В минулому році ключову роль в переговорах став грати Дмитро Козак, якого підвищили з посади заступника голови уряду до заступника голови Адміністрації президента. Однак не всі хочуть цього підсилення - через це його активно вибивають з Молдови, де він має давні напрацювання, а також з Мінська. Одним з конкурентів Козака називають Владислава Суркова - колись найвпливовішого персонажа, який займався Україною, Білоруссю та іншими "гарячими" напрямками. Тому поки не стане ясно, що буде з Козаком - все буде стояти на місці", - розповів нашому виданню інформоване джерело.
