В останні роки зарплати державних службовців суттєво зросли, але підвищення їхніх окладів відбувається нерівномірно. "Апостроф" розбирався, які зарплати отримують вітчизняні чиновники, що приховують від простих українців, і яке все це має відношення до корупції.
Ще якихось десять років тому зарплати державних службовців були низькими, але при цьому всі розуміли, що на держслужбу йдуть працювати, як кажуть, не за зарплату. Утім, останнім часом, для того, щоб приборкати корупцію - саме з нею пов’язували низький рівень зарплат держслужбовців - їх оклади стали поступово збільшувати.
В результаті зарплати деяких працівників українських державних компаній стали такими, що їх би зажадали топ-менеджери провідних світових банків. Проте, корупція в нашій країні нікуди не ділась.
Таким чином, на сьогодні ми маємо ситуацію, коли багатьма простими українцями державний службовець сприймається як корупціонер та ще й з величезною офіційною зарплатою, що профінансована за рахунок податків громадян.
Щодо корупційності чиновників, то це є справою уповноважених органів, які мають їй займатися на індивідуальній основі. Але величезні зарплати всіх без винятку держслужбовців є міфом.
Про що йдеться. Якщо коротко, то оклади держслужбовців дуже сильно відрізняються між собою. А тепер розберемо це питання більш детально.
Закон – не указ
Згідно зі статтею 51 закону України "Про державну службу", мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
Нагадаємо, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складав 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
Закон законом, але кожне підвищення службових окладів фіксується відповідною постановою уряду.
Так, згідно з постановою Кабміну (№15) від 18 січня 2017 року, мінімальний оклад держслужбовця с 1 січня 2020 року мав складати 4204 гривні (2102 Х 2 = 4204), с 1 липня 2020 року - 4394 гривні (2197 Х 2 = 4394) , а з 1 грудня 2020 року – 4540 гривень (2270 Х 2 = 4540).
Але на практиці все було трошки інакше.
Липневе підвищення (заднім числом) стало можливим після прийняття постанови № 940 від 9 жовтня 2020 року. Щодо підвищення з 1 грудня, то воно ані урядом, ані Національним агентством державної служби (НАДС) помічене не було. Тобто мінімальні посадові оклади найнижчої ланки не були збільшені.
До речі, це – далеко не перше порушення вимог закону "Про державну службу" з боку уряду та НАДС. Вже три роки не приймається Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі (частина 5 статті 50 цього закону).
Окрім цього, статтею 26 закону "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у поточному році для всіх категорій працівників державних органів застосовуються розміри та умови оплати праці, що діяли на 1 вересня 2020 року.
Диявол у деталях
Слід зазначити, що поділ державних службовців (на відміну від медичних працівників та інших працівників бюджетної сфери) за місцем працевлаштування зумовив значні диспропорції як в окладах, так і в умовах оплати праці в цілому.
Так, спеціаліст державного органу підкатегорії В3, який працює у районі чи місті, отримає посадовий оклад 4394 гривні, в територіальному органі виконавчої влади – 4670 гривень, що на 6% більше, в центральному органі виконавчої влади – 6300 гривень (у 1,5 рази більше), у міністерстві – 7800 гривень (у 1,8 рази більше), у Верховній Раді – 8200 гривень (у 1,9 рази більше).
Далі - більше. Для того, вірогідно, щоб громадяни, які поставлені на межу бідності, не знали реальні розміри зарплат деяких чиновників, у вже згаданій постанові Кабміну №15 застосовано ряд коригуючих коефіцієнтів, які збільшують посадові оклади. І вони, відверто, вражають.
Зокрема, посадовий оклад керівника апарату Верховної Ради, секретаріату Кабміну, Офісу президента, апарату Ради національної безпеки і оборони, Рахункової палати, Конституційного суду, Центральної виборчої комісії (ЦВК), Офісу генерального прокурора, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення встановлений на рівні 37 800 гривень.
Окрім того, згідно з приміткою 5, посадові оклади державних службовців Офісу президента, допоміжних, консультативно-дорадчих органів, утворених президентом України, апарату Верховної Ради, секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини, апарату Рахункової палати, Офісу генпрокурора визначаються відповідно до цієї схеми з коефіцієнтом 1,3. І це вже не 37 800 гривень, а 49 140 гривень.
І це ще не все. Посадові оклади керівних працівників, державних експертів, головних та провідних спеціалістів, які здійснюють підготовку висновків щодо проектів нормативно-правових актів та/або проводять фахову, наукову, юридичну експертизу проектів таких актів, та державних службовців, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи щодо розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в секретаріаті Кабінету міністрів, апараті Ради національної безпеки і оборони, визначаються відповідно до цієї схеми з коефіцієнтом 1,3 (тобто також 49 140 гривень), а в апараті Верховної Ради, Офісі президента, секретаріаті уповноваженого Верховної Ради з прав людини - з коефіцієнтом 1,45 (54 810 гривень).
А ось, наприклад, посадові оклади працівників Боргового агентства визначаються відповідно до цієї схеми з коефіцієнтом 2.
Окрім цього є вислуга років та безліч стимулюючих надбавок, які в окремих органах, як стало відомо завдяки ЗМІ, сягають іноді 1000%.
Стимулювання корупції
Та хіба ж з такими зарплатами держслужбовцям можна жалітися?
Тим, про кого йшлося вище, мабуть і не варто.
Але треба знати, що, наприклад, керівнику апарату місцевої держадміністрації посадовий оклад встановили на рівні 9700 гривень, що у сім разів нижче, ніж у керівника Боргового агентства (при тому, що борги держави все більше зростають і на кінець 2020 року складали майже 2,5 трильйони гривень).
Це – не кажучи про те, що цей оклад менше ніж середня зарплата у країні (близько 12 тисяч гривень на кінець 2020 року).
Ситуація на сьогодні така, що для більшості державних службовців оплата праці вже декілька років не підвищується. Для понад 230 тисяч держслужбовців середня заробітна плата була закладена в бюджеті 2021 року на рівні 8-10 тисяч гривень.
Більш того, зміни, що запропоновані НАДС до закону про державну службу, передбачають подальше погіршення умов оплати праці, ліквідацію рангів державної служби, зменшення в рази доплати за вислугу років.
Премія вже обмежена 20% від посадового окладу, який, як було сказано вище, не змінюється роками.
При цьому розрив між найвищим і найнижчим окладом складає 15 разів.
Навряд чи це можна назвати реформою державної служби – скоріше, це її системне знищення.
На сьогодні статус держслужби, на думку експертів, абсолютно знівельовано. Порядні та висококваліфіковані працівники звільняються, на їх місце приходять хапуги. Якщо реформа держслужби дійсно замислювалась для боротьби з корупцією, то її реалізація в тому вигляді, в якому вона відбувається, лише сприяє її розширенню та поглибленню.
