Президент України Петро Порошенко виконав свою обіцянку і напередодні Нового року зареєстрував законопроект про антикорупційний суд. Без критики не обійшлося – у документі знайшли досить багато суперечливих пунктів. Висловилися про нього й міжнародні організації, які зазначили, що Порошенко не врахував усі пропозиції західних партнерів. Чи дійсно поганий проект закону від президента та які перспективи антикорупційного суду, який має саджати до в'язниці високопосадовців-злодіїв, розбирався "Апостроф".
Передісторія
Перший законопроект про створення в Україні антикорупційного суду був зареєстрований у парламенті ще 1 лютого цього року. Ініціаторами проекту №6011 стали депутати Єгор Соболєв та Оксана Сироїд від фракції "Самопоміч", Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук від "Блоку Петра Порошенка" та Іван Крулько від "Батьківщини". У березні Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок, що цей проект закону суперечить Конституції.
Другий законопроект був зареєстрований у Раді в травні 2017 року депутатом від президентської фракції Сергієм Алєксєєвим і, на відміну від першого документа, пропонував створити не окремий антикорупційний суд, а антикорупційні палати у кожному суді. Ця пропозиція також не отримала підтримки.
Тим не менш створення антикорупційного суду було однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Наполягало на створенні нового органу і Національне антикорупційне бюро України на чолі з його директором Артемом Ситником. Для НАБУ поява такого спеціального суду необхідна для того, щоб передавати безпосередньо туди свої справи.
У підсумку два документи були відправлені на вивчення до Венеціанської комісії – експертної групи Ради Європи з конституційних питань. І обидва, згідно з висновком комісії, вимагали безлічі правок. Тому у Венеціанській комісії запропонували оптимальне рішення: внести новий законопроект самому президенту – і якомога швидше. Ініціатори перших двох документів погодилися відкликати їх. І 22 грудня у Верховній Раді був зареєстрований вже президентський законопроект про створення антикорупційного суду.
Головні мінуси
Повний текст внесеного президентом законопроекту №7440 "Про Вищий антикорупційний суд" з'явився на сайті Ради 26 грудня і викликав зауваження – не всі пропозиції Венеціанської комісії були враховані. Одними з перших аналіз документа провели в Центрі боротьби з корупцією. Там прийшли до думки, що упущено три ключових моменти:
- консультативна роль іноземних експертів замість вирішальної при відборі суддів;
- юрисдикція суду не повністю охоплює справи, що розслідуються НАБУ, і, навпаки, охоплює випадки, які не пов'язані з високопрофесійною корупцією (торгівля наркотиками і торгівля зброєю, у яких беруть участь посадові особи);
- участь у відборі суддів можуть брати тільки ті міжнародні донори, з якими Україна співпрацює у сфері боротьби з корупцією, а ті організації, які надають технічну та фінансову підтримку, не мають права брати участі у відборі.
На ці моменти також звернули увагу і в Transparency International Ukraine. Виконавчий директор організації Ярослав Юрчишин у розмові з "Апострофом" зазначає ще один важливий пункт – завищені вимоги до кандидатів в антикорупційний суд. Так, згідно із законопроектом, претенденти повинні мати значний досвід професійної діяльності в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном з питань боротьби з корупцією. Крім того, кандидат повинен володіти знаннями і практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і кращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини. Також необхідно мати стаж роботи суддею не менше 5 років або науковий ступінь та стаж наукової роботи у сфері права не менше 7 років чи працювати адвокатом (представляти в суді захист від кримінального обвинувачення) також не менше 7 років. При цьому заявка кандидата не буде розглянута, якщо він має стаж роботи в органах прокуратури, МВС, ДБР, СБУ, НАБУ, податкових і митних органах та інших, а також у разі якщо він займав політичні посади.
"Я сумніваюся, що є достатня кількість людей, які відповідають всьому переліку вимог. А вони виписані так, що всі ці вимоги є обов'язковими", - відзначає Юрчишин.
Полтавська суддя Лариса Гольник (відома за справою з мером міста Олександром Мамаєм, якого звинувачували у корупційних порушеннях) також уважно вивчила вимоги до суддів в антикорупційний суд і зрозуміла, що у неї не вийде опинитися серед претендентів.
"І зараз я намагаюся зрозуміти, хто має значний досвід у міжнародних міжурядових організаціях тощо. Дуже завищені вимоги. Я можу з упевненістю припустити, що у місцевих судах навряд чи такі судді будуть. Це дуже обмежує коло потенційних претендентів. Тому виникає питання, хто ж потрапить до суду?" – поділилася вона думкою з "Апострофом".
Важливим є і те, що в законопроекті не вказано, яка ж кількість суддів має працювати у Вищому антикорупційному суді. Посилання робляться на закон "Про судоустрій і статус суддів", але в ньому також не міститься ніяких норм.
Ще однією важливою претензією до документу, як згадувалося вище, є те, що у конкурсному відборі суддів останнє слово буде не за міжнародними експертами, які стануть членами Громадської ради міжнародних експертів, а за Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Якщо Рада міжнародних експертів вважатиме, що той чи інший кандидат не відповідає вимогам, то ВККС може переглянути це рішення за підтримки 11 членів із 15.
"Це не відповідає рішенню Венеціанської комісії. І більшість міжнародних партнерів не піде в таку раду, адже бере на себе відповідальність за якість, але впливу на якість насправді не має. Це не означає, що рада буде залежною, вона буде ухвалювати ті рішення, які вважає потрібними. Але ось її рішення ні на що не впливатимуть", - зазначає Ярослав Юрчишин.
У той же час в Transparency International Ukraine відзначають, що в принципі президент зробив великий крок до запуску антикорупційного суду. Однак тепер від Порошенка чекають, щоб він відкликав свій законопроект і виправив недоліки до початку першого пленарного тижня 2018 року, який стартує 15 січня.
"Можливо, що й сам парламент внесе правки. Але враховуючи, що в Раді є депутати, щодо яких розслідуються справи в НАБУ, не варто очікувати, що в парламенті законопроект поліпшать. Швидше навпаки – погіршать. І тому пряма відповідальність залишається на президенті – внести досконалий законопроект", - сказав Юрчишин, додавши, що сам він сумнівається, що це відбудеться.
Що далі
У парламенті думки щодо президентського законопроекту розділилися. У фракції "Народний фронт" вважають позитивним сам факт внесення законопроекту про антикорупційний суд і відзначають, що в коаліції буде підтримка для нього.
"Це законопроект, який перебуває на стадії законопроекту. Президент подав – це добре, тому що без нього почати процедуру неможливо", - відзначив "фронтовик" Леонід Ємець в коментарі "Апострофу".
Нардеп Сергій Лещенко, який є ініціатором відкликаного законопроекту про антикорупційний суд, вважає, що Порошенко хотів формально виконати вимоги Венеціанської комісії та отримати галочку за вимогами МВФ, адже інакше Україна не отримає черговий транш. Але при цьому президент вирішив залишити за собою контроль над процесом.
"Він (президент, - "Апостроф") повинен був внести законопроект ще раніше, але спеціально затягнув, щоб процес застряг на місяць. Зрозуміло, що сесія у Раді вже закінчилася, наступна буде в січні, швидше за все, там буде мало депутатів і ніякі закони ухвалюватися не будуть. Тому його подали так, щоб до голосування він не дійшов", - розповів "Апострофу" депутат.
Тим не менш Лещенко допускає, що президент може в майбутньому відкликати свій законопроект і внести новий, адже "йому потрібні гроші МВФ".
Скептично дивиться на майбутнє антикорупційного суду і суддя Лариса Гольник. "Виникає питання, а чи буде дієздатним цей орган, навіть якщо наберуть суддів. Таке враження, що поки хочуть просто заговорити цю тему", - припускає вона.
В Адміністрації президента тим часом були готові до критики і навіть не проти внесення правок до документа, розповіло наближене до Банкової джерело "Апострофа".
"Президент вніс законопроект таким, яким він його бачить. Тепер з ним може працювати парламент, розглядати його на комітеті, вносити правки і ухвалити той законопроект, який вважатимуть за потрібне", - говорить співрозмовник.
Але в той же час в АП, за словами джерела, існують переживання щодо майбутнього антикорупційного суду. І поки там бачать дві невтішні перспективи.
"Суспільство чекає на покарання корупціонерів. І коли суспільство говорить, що хоче антикорупційний суд, то воно вимагає не конкретно суд, воно просто хоче, щоб злодій сидів у в'язниці. Коли суд почне затикати дірки за НАБУ, ГПУ та іншими слідчими органами, це буде не суд. Суспільство, можливо, буде задоволене, але тільки до тих пір, поки вони самі туди не потраплять", – зазначає співрозмовник.
У другому випадку все може виявитися навпаки – суд буде вивчати матеріали справи й ухвалювати за ними рішення, але якщо буде недостатня доказова база, суд змушений буде відпустити підозрюваного.
"Але у нас суспільство цього не сприйме. І в будь-якому разі суд буде під громадською критикою", - сказав співрозмовник, додавши, що в будь-якому разі процес створення антикорупційного суду в Україні повинен початися.