Вже цього літа в Україні має запрацювати Система виконавчого провадження, за допомогою якої виконавці зможуть протягом лічених годин знаходити і заарештовувати кошти на банківських рахунках злісних боржників. За задумом уряду, ця система повинна сприяти підвищенню фінансової дисципліни в країні, однак в суспільстві висловлюються побоювання, що вона відкриє широкі можливості для зловживань. "Апостроф" з'ясував, що зміниться в порядку стягнення боргів, а також які позитивні зміни і загрози він принесе українським громадянам.
Довго і дорого
За громадянами нашої країни числиться величезна кількість боргів за кредитами, штрафами, аліментами тощо. За одні лише житлово-комунальні послуги населення завинило понад 82 мільярди гривень. Причиною виникнення значних заборгованостей є з одного боку невисокий рівень доходів громадян, а з іншого — погано розвинена система примусового стягнення, що породжує у багатьох злісних неплатників відчуття, що їм ніщо не загрожує .
І дійсно, хоча закон і передбачає процедуру примусового арешту рахунків боржників, вона є настільки складною і витратною, що виконавцям не завжди вдається довести справу до кінця.
Для того, щоб накласти арешт на рахунки громадянина, виконавець мусить спершу з’ясувати, де вони знаходяться. Для цього він відправляє письмові запити до кожного з діючих в Україні банків (на даний момент їх 73). Якщо якісь банки повідомили, що дійсно мають рахунки на ім’я згаданої особи, виконавець направляє до них нові запити, в яких просить повідомити про те, які кошти зберігаються на цих рахунках. І після отримання відповіді він може здійснювати дії, спрямовані на арешт виявлених коштів, також оформлюючи документи в паперовій формі. Все це може тривати місяцями.
Арешт за дві години
Втім, незабаром ситуація має різко змінитися завдяки впровадженню Автоматичної системи виконавчого провадження (АСВП), яка дозволить позбутися паперової тяганини і здійснювати арешт рахунків боржників і стягнення з них коштів майже миттєво.
Порядок автоматичного арешту коштів за допомогою АСВП було впроваджено наказом Мінюсту ще у квітні 2019 року. Тоді передбачалося, що дана процедура стосуватиметься лише злісних неплатників аліментів. Проте, згідно з наказом Міністерства юстиції №1061/5 від 23 березня 2021 року, дію порядку поширено на всі борги, незалежно від того, перед ким і через які обставини вони виникли.
За оновленим порядком, процедура арешту рахунків тепер виглядатиме наступним чином. Виконавець (державний, або приватний) заходить до АСВП, формує там вимогу на отримання інформації і накладає на неї свій електронний підпис. Державний виконавець після цього повинен ще подати вимогу на підпис керівнику відповідного органу державної виконавчої служби. Приватному цього робити не треба.
Після того, як вимога підписана, вона стає доступною у системі АСВП. Кожен банк зобов’язаний за допомогою власної інформаційної системи не рідше, ніж раз на годину переглядати список вимог і в разі, якщо ця вимога стосується когось з його клієнтів, повинен негайно повідомити керівника банку про необхідність виконання вимоги та протягом години заблокувати рахунки і розмістити всю необхідну інформацію в АСВП.
Для того, щоб банки, посилаючися на банківську таємницю, не надумали приховати якісь відомості про фінанси свого клієнта, Національний банк спеціально вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Згідно з ними, банк зобов’язаний повідомити виконавцеві номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках.
Таким чином, від моменту розміщення вимоги в автоматизованій системі до моменту накладення арешту на всі рахунки боржника в усіх банках країни повинно проходити не більше, ніж дві години.
Після того, як відбувається арешт рахунків, виконавець розпочинає процедуру примусового списання коштів.
"Для цього використовуються платіжні вимоги, - пояснює "Апострофу" заступник голови Асоціації приватних виконавців України, приватний виконавець об’єднання ″ФАКТ″ Анатолій Телявський. - Це паперові документи, які приватний виконавець спочатку завіряє своїм підписом, а потім відправляє до банку. Банк перевіряє вимоги на законність і тільки після цього вже самостійно примусово списує кошти на рахунок приватного виконавця".
Згідно з наказом Мінюсту, вся ця система повинна запрацювати через три місяці після набрання ним чинності. Тобто вже після 6 липня. Проте, впровадження системи поки що рухається не надто стрімкими темпами.
"Офіційно електронний арешт коштів на сьогодні доступний тільки у семи банках: "ПриватБанк", "Універсалбанк", "Оксі Банк", "Таскомбанк", "Індустріалбанк", "Банк Восток" і "ПроКредит Банк", - говорить Анатолій Телявський. - Проте зараз ця система передбачає лише можливість обміну електронними документами. Виконавець засобами електронного зв’язку може направляти в ці банки свої постанови, але вони все одно обробляються операторами вручну".
За словами експерта, повноцінна автоматизована система арешту коштів має передбачати негайний автоматичний арешт коштів особи на всіх рахунках в усіх банках країни одразу після винесення постанови виконавця. Для цього необхідна інтеграція всіх банків з АСВП. Але реалізація такого проєкту вимагатиме дуже багато роботи.
Електронні мережі і пошта
Вдосконалення системи стягнення боргів дозволить швидше і ефективніше примушувати людей виконувати власні фінансові зобов’язання.
З іншого боку, виникають питання щодо того, наскільки коректним буде її практичне застосування. Звичайно, боржник повинен повернути гроші, проте він, як і всі ми, наділений громадянськими правами і має, як мінімум, знати про ті заходи, які вживаються щодо його банківських рахунків.
Закон передбачає, що виконавець зобов’язаний повідомити боржника про виконавче провадження рекомендованим листом, направленим на адресу його місця проживання. Проте, якщо АСВП все ж таки запрацює так, як передбачено, виникне значна різниця в часі між виконавчим провадженням і доставкою повідомлення. Поки рекомендований лист дійде до адресата, рахунки вже кілька днів, як будуть арештовані, а кошти з них списані.
Втім виконавці зазвичай не обмежуються лише поштовим листуванням.
"Звичайно, якщо є така можливість, виконавець повідомляє боржника про відкрите провадження і іншими засобами зв’язку, - говорить Анатолій Телявський. - Крім того, усім відомий електронний додаток "ДІЯ" також дозволяє боржнику одразу отримати повідомлення про відкрите виконавче провадження. Тому, коли ми чуємо від деяких боржників про те, що вони начебто не знали, що провадження відкрито, це виглядає неправдою. В абсолютній більшості випадків вони або навмисно не захотіли дізнатися, або робили вигляд, що не знали".
Також залишаються великі сумніви щодо того, чи не будуть можливості стрімкого примусового списання коштів використані з недобросовісною метою. Зокрема у тих випадках, коли виконавче провадження здійснюється на підставі не рішення суду, а виконавчого напису нотаріуса.
"На жаль, приватні нотаріуси досить часто зловживають своїми повноваженнями, зокрема, вчиняючи виконавчі написи на договорах, не посвідчених нотаріально, що прямо заборонено законом, - розповів виданню старший партнер адвокатського об’єднання ″Кравець і партнери″ Ростислав Кравець. - При цьому особа може навіть не знати, що відносно неї відкрите виконавче провадження. Та і взагалі не знати, що вона комусь щось винна. Трапляються випадки коли підпис позичальника на договорі виявляється фальшивим".
Хто має піклуватися про те, щоб стягнення боргу відбувалося лише на законних підставах? На думку Анатолія Телявського, це не є функцією виконавців.
"Відповідно до законодавства, виконавець не уповноважений перевіряти достовірність виконавчого документа, який йому надходить — говорить експерт. - Він також не вправі піддавати сумніву інформацію, яка вказана в ньому. Це відповідальність тієї установи, яка видала відповідний документ - в більшості випадків суду або нотаріуса. Достовірність даних судового рішення можна перевірити у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а ось з написами нотаріуса складніше. На превеликий жаль, в Україні досі немає єдиного реєстру виконавчих написів нотаріуса, в якому можна було б перевірити відповідні дані. Держава повинна вирішити цю проблему і систематизувати інформацію про написи".
Тим не менше, на практиці факти підробки відповідних виконавчих документів трапляються дуже рідко, запевняє Анатолій Телявський. Адже подібні дії, якщо вони вчиняються, як правило, не призводять до збагачення зацікавленої особи. Кінець кінцем справа все одно з’ясовується, незаконно списані кошти повертаються власникам, а винні отримують належне покарання.
Що робити, коли нещастя все ж таки трапилося, і у вас протизаконно списали кошти з рахунку?
В разі, якщо кошти списані незаконно, постраждалий повинен оскаржити в суді документ, на підставі якого вчинене виконавче провадження, радить Ростислав Кравець.
В більшості випадків - це виконавчий напис. Або, якщо йдеться про штраф за порушення правил дорожнього руху, - постанова про накладення штрафу. Судова практика показує, що такі позови, як правило задовольняють. Також, якщо гроші було стягнуто на підставі виконавчого напису, необхідно подати заяву до Національної поліції зі скаргою на незаконні дії приватного нотаріуса і приватного виконавця і заявитися, як потерпіла особа. Після того, як суд прийме рішення на користь постраждалого, можна звернутися з відповідною заявою до особи, на користь якої було стягнено кошти, в якій просити її добровільно повернути гроші. В разі, якщо цього не сталося, гроші можна стягнути примусово через виконавчу службу", - розповів юрист.
Забирати все, чи щось лишити?
Проблеми можуть виникнути і в тому випадку, якщо вимога про повернення боргу є цілком законною. Багато що залежить від того, наскільки підйомним для громадянина є розмір його боргу.
"Найпростіша ситуація - якщо коштів на рахунках достатньо для повного погашення, - говорить Ростислав Кравець. - В цьому випадку списується необхідна сума, а решта грошей звільняються з-під арешту."
Але що робити, якщо борг є більшим, ніж статки громадянина? Чи можна відібрати у нього всі гроші, залишивши без засобів для існування?
Законодавець передбачив таку ситуацію, встановивши, обмеження щодо вилучення коштів боржника. За звичайними борговими документами може стягуватися не більше 20% місячного доходу боржника. За виконавчими документами щодо аліментів стягнення може сягати 50%.
Проте на практиці буває інакше.
"Хоча закон досить чітко визначає, частку доходів, яка може бути вилучена у боржника, підзаконними актами порядок стягнення не врегульований, - ділиться досвідом Ростислав Кравець. - Тому державні і приватні виконавці, намагаючись швидко виконати рішення, часто зловживають цим. Вони стягують всі наявні у боржника гроші і всі його наступні надходження, часом залишаючи громадянина України без жодних засобів до існування. Я звертався до Міністерства юстиції і Національного банку для того, щоб вони врегулювали порядок стягнення коштів з рахунків, на які надходить заробітна плата або різні види соціальної допомоги, які взагалі за законом не підлягають арешту. Проте, хоча переписка триває вже рік, це питання досі не вирішене".
В той же час, Анатолій Телявський звертає увагу на те, що існує ряд обмежень на дії виконавців, які дозволяють боржникам зберегти певні засоби для існування.
"По-перше, стягнення не може бути звернено на різні види допомоги: вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника, польове забезпечення, матеріальну допомогу по безробіттю та на лікування, допомогу у зв’язку з вагітністю, народженням дитини, допомогу одиноким матерям тощо. Також стягнення не здійснюється із сум грошової компенсації за видане обмундирування, вихідної допомоги в разі звільнення з військової служби або служби в поліції, допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності. Таким чином, виконавці в жодному разі не мають можливості відібрати в людини її останні кошти на життя. Також в законі "Про виконавче провадження" спеціально вказаний перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Це щоденні особисті речі, нагороди, лікарські засоби, принаймні один холодильник, телевізор і комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон на особу тощо", - розповідає приватний виконавець.
Навіть якщо відповідальні за виконання наказу Мінюсту державні органи не вкладуться у визначений термін і Автоматизована система виконавчих проваджень не запрацює в липні, це все одно станеться протягом найближчого часу. Після чого життя українських боржників радикально ускладниться.
Але, будемо сподіватися, що й система захисту невинних теж стане більш ефективною.
