В останній день січня Міжнародний центр перспективних досліджень спільно із "Апострофом" презентували рейтинг керівників ОДА, у якому було проаналізовано ефективність виконання облдержадміністраціями функцій, покладених на них законом. Презентація рейтингу дала початок комунікації МЦПД з зацікавленими у вдосконаленні власної роботи ОДА. Про це та "підводні камені", виявлені під час складання рейтингу - у нашій післямові рейтингу голів ОДА.
Варто відразу наголосити, що метою складання рейтингу голів ОДА було не вказування на те, що "хтось кращій, а хтось - гірший". Натомість ми шукали можливості для вдосконалення роботи ОДА у реалізації покладеними на них законом функцій. Тому ми раді, що представники, зокрема, Харківської, Дніпропетровської, Волинської та Львівської ОДА комунікували із МЦПД щодо можливостей покращити їх роботу у майбутньому. Відкритість та бажання вдосконалюватися даних ОДА вартує відзначення. Закликаємо представників інших ОДА долучатися до комунікації і разом вдосконалюватися.
Але повернемося безпосередньо до "підводних каменів", виявлених нами під час складання рейтингу.
Держстратегія розбрату
Найбільш слабкою стороною всіх ОДА стала реалізація та звітування про виконання Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Згідно з нашими результатами, 8 з 17 ОДА, які були включені у рейтинг, або не мали звітів про виконання Держстратегії, або їх форма не дозволяє аналізувати конкретні результати. У першому випадку ми можемо говорити про порушення з боку ОДА наказу Мінгеріону, згідно з яким ОДА мають щоквартально звітувати про виконання плану заходів із реалізації Держстратегії. У другому випадку дається взнаки відсутність уніфікованої форми заповнення даних звітів. Прийнятними формами звіту були чіткі вказівки на те, який саме відсоток завдань був виконаний або проста фраза "виконано"/"не виконано".
У цьому аспекті цікавий кейс із Дніпропетровською ОДА, на сайті якої був звіт про виконання Держстратегії. Але проблема із ним була у тому, що він був поданий у суто текстовому форматі, який містив опис дій, що було виконано. Натомість, порівняти з тим, що виконано по факту із тим, що планувалося виконати, немає можливості. В результаті, Дніпропетровська ОДА зайняла друге місце у рейтингу, маючи найвищу оцінку за комунікативну складову та найвищий показник виконання обласного бюджету. Позитивно, що представники Дніпропетровської ОДА обговорили цей аспект із експертами МЦПД, які надали рекомендації щодо коректного заповнення звітів.
Привертає увагу також випадок, описаний представниками Волинської ОДА. У даному випадку ОДА фактично не могла приступити до виконання Держстратегії, адже плани заходів так і не були затверджені з боку Волинської обласної ради протягом всього року. Результатом цього стала неможливість реалізації Держстратегії, що гальмує розвиток Волинської області. Можна припустити, що така ситуація характерна не тільки для Волинської області. Тому хотілося б закликати представників всіх обласних рад та обласних державних адміністрацій не забувати про те, що невиконання власних повноважень призводить до нехтування інтересами громадян.
На нашу думку, Міністерство регіонального розвитку не приділяє достатньої уваги реалізації Держстратегії. Зокрема, на сайті Мінрегіону переважна більшість розміщених планів заходів щодо реалізації Держстратегії у конкретних областях є неактуальними. Також у розділі "Стратегії регіонального розвитку", 6 посилань на Стратегії регіонального розвитку не працюють. Даний факт може свідчити про недостатній рівень контролю з боку Мінрегіону за виконанням облдержадміністраціями Держстратегії. Також міністерству та ОДА варто зважати на наявність конкретних кількісних та якісних критеріїв оцінювання результатів виконання плану заходів із реалізації Держстратегії, не допускати закладання абстрактних цілей, що унеможливлює контроль за виконанням Держстратегії. Сподіваємось, Мінрегіон врахує дані зауваження, розробляючи Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2027 року.
Недостатнє використання економічного потенціалу регіонів
Щодо другої складової рейтингу, виконання бюджетів, то доходи загального фонду усіх місцевих бюджетів виявилися значно меншими за їх видатки. Це засвідчило, що протягом звітного періоду місцеві державні адміністрації, які забезпечують виконання своїх бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, не використали економічний потенціал регіону для достатнього збільшення доходів. Таким чином, можна розглядати таку ситуацію як несприятливу для динамічного розвитку регіонів.
Найкращий показник співвідношення доходів до видатків продемонстрували такі області як: Дніпропетровська (66,5%), Одеська (62,6%), Київська (59,5%), Харківська (57,9%), Донецька (57,1%), Полтавська (55,4%) і Запорізька (53,7%).
В умовах децентралізації повноважень і започаткування середньострокового бюджетного планування хотілося б очікувати, що бюджетна політика на регіональному рівні буде більш виваженою, і регіони будуть спроможними ефективно її впроваджувати.
Комунікація - найбільш сильна сторона ОДА
Майже всі ОДА, які були включені до аналізу, мають задовільний рівень оформлення сайтів, розміщення на них інформації про керівника ОДА, структурні підрозділи, звіти тощо. Слід звернути увагу, що структура сайтів ОДА не є уніфікованою, що ускладнює роботу із декількома сайтами одночасно.
Звичайно, поняття доступності та зручності інформації є суб’єктивним, але інформація про виконання програм, використання бюджетних коштів, проведення державних закупівель тощо має бути легкодоступною. Для цього можна створити окремі розділи на сайті тощо. Розміщення звітної документації у "нелогічні" розділи говорить або про помилку розробників сайту, або про бажання "заховати" інформацію від користувачів.
Окремо ми також звертали увагу на простоту встановлення зворотного зв’язку між громадянином та ОДА. На нашу думку, у цьому аспекті слід керуватися принципом "чим простіше, тим краще". Тут також можна навести приклад Волинської ОДА, яка лише за декілька тижнів після презентації рейтингу вдосконалила структуру сайту, що також свідчить про відкритість ОДА до критичних зауважень та бажання вдосконалюватися. Сподіваємось, користувачі сайту Волинської ОДА оцінять більш зручну структуру сайту та доступ до публічної інформації.
Загалом, проблемні моменти є у багатьох аспектах роботи обласних державних адміністрацій. Деякі з них ми виявили під час підготовки рейтингу, але ще більше можуть розповісти самі представники ОДА. Але, як то кажуть, головне не помилка, а реакція на помилку. Тому нам приємно відзначити готовність деяких ОДА вести конструктивний діалог задля покращення своєї роботи. Сподіваємось на таку саме конструктивну позицію з боку інших представників ОДА.
