Бюджетні закупівлі та тендери в Україні вже давно перетворилися на відверту систему зловживань, які мають усі ознаки корупційних. І ось ще одна історія на підтвердження цього.

Турбота про поранених військових — це не опція, а базовий обов'язок держави, лакмусовий папірець її людяності та поваги до тих, хто платить кров’ю за її існування. Ініціативи, спрямовані на забезпечення базових потреб захисників у госпіталях, мають бути взірцем прозорості та ефективності. Проте тендери на гігієнічні набори, оголошені Державним оператором тилу (ДОТ) наприкінці серпня 2025 року на суму понад 37 млн грн, виглядають не як турбота, а як її цинічна імітація. Це той випадок, коли формально все нібито правильно, але по суті — це знущання і з бізнесу, і зі здорового глузду.

Давайте розберемо цей приклад, спираючись на факти. Обурення прийде саме собою.

29 серпня ДОТ оголошує три тендери. Два з них, на суму 7,6 млн та 10,9 млн грн відповідно, мають кінцевий термін подання пропозицій — 10 вересня. Це 12 календарних днів. За цей час потенційний постачальник має знайти, прорахувати та підготувати документи на 15–20 позицій у кожному наборі. Але найцікавіше — постачання має відбутися до 30 вересня. Тобто, у переможця буде менше ніж три тижні, щоб закупити десятки тисяч одиниць товару, скомплектувати 50 тисяч наборів і розвезти їх по шпиталях у різних регіонах України.

Цей підхід нагадує біг з перешкодами для всіх, крім одного учасника. Хтось серйозно вірить, що це реалістичний термін для будь-якої компанії, яка не знала про цей тендер заздалегідь? Це схоже на запрошення на вечірку, яке надіслали за годину до початку, вказавши в дрес-коді костюм космонавта. Теоретично можливо, але практично — лише якщо ти вже в ньому.

Такі стислі терміни — класичний інструмент відсікання конкуренції. Вони створюють ситуацію, коли перемогти може тільки той, хто: а) уже має весь товар на складі; б) уже має весь пакет документів; в) знав про умови тендеру задовго до його оголошення. Будь-який інший варіант робить цей тендер неможливим.

А тепер, на підтвердження викладеної вище гіпотези, — перелік документів, які потрібно надати за ці 12 днів. Це справжній бюрократичний квест, розроблений, щоб його неможливо було пройти чесно і вчасно. Окрім базових декларацій та гарантійних листів на КОЖНУ позицію (а їх, нагадаю, до 20!), учасник має надати:

  • Висновки та звіти СЕС на косметичні засоби. Офіційно отримання такого висновку може тривати до 45 днів.
  • Звіт про безпечність косметичного продукту згідно з Технічним регламентом № 65. Це окрема, складна і нешвидка процедура.
  • Декларацію про відповідність для аерозолів (дезодорантів, гелів для гоління).
  • Свідоцтво про державну реєстрацію для антисептика.
  • І мій особистий фаворит — Акт від Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення (ЦУРСМЗ) на відповідність рушника технічній специфікації Міноборони.

Тобто, щоб податися на тендер, де є звичайний рушник, бізнес має відвезти зразок у спеціальну установу МО, дочекатися випробувань і отримати акт. За 12 днів. Разом з десятком інших складних документів. Це вже не просто бар'єр. Це бетонна стіна з колючим дротом під напругою. Це виглядає не як вимога для підтвердження якості, а як інструмент для відсіювання «чужих» і підтвердження статусу «свого».

Що ми отримуємо в сухому залишку?

1. Відсутність конкуренції. На такі торги прийде одна, максимум дві компанії, які були «готові».

Це означає, що ціна, найімовірніше, не впаде, і ми купимо ці набори за максимальною очікуваною вартістю. Гроші платників податків, які можна було б заощадити і спрямувати на додаткові набори чи інші потреби, будуть витрачені неефективно.

2. Високі корупційні ризики. Коли умови прописані так, що виконати їх може лише «обізнаний» постачальник, це перша ознака змови. Це або кричуща некомпетентність людей, що готували тендер, які не розуміють ринкових реалій, або свідомий намір віддати контракт конкретній фірмі. І другий варіант, на жаль, виглядає більш імовірним.

3. Дискредитація самої ідеї. Найгірше в цій історії — це удар по довірі. Поранені солдати, волонтери, звичайні громадяни бачать, що навіть така свята річ, як допомога пораненим, перетворюється на мутну схему.

Це плювок в обличчя і тим, хто на фронті, і тим, хто в тилу намагається допомогти. Це руйнує репутацію ДОТ, який створювався як прозора альтернатива корумпованим закупівлям минулого.

Ці тендери в їхньому поточному вигляді є шкідливими. Вони змушують підозрювати не тільки некомпетентність працівників ДОТ, але й їхню корупційну мотивацію. Такі тендери не забезпечують ані чесної конкуренції, ані ефективного використання коштів, ані довіри до державних інституцій.

Що робити? ДОТ має негайно скасувати ці закупівлі. Вимоги до документів повинні бути адекватними: базові сертифікати, складні звіти та висновки потрібно надавати вже на етапі подання, але треба встановити реалістичні терміни для подання пропозицій — хоча б 30 днів. Термін для постачань має становити не менше ніж 1,5–2 місяці. А Держаудитслужба та антикорупційні органи повинні уважно придивитися до тих, хто готував цю тендерну документацію. Бо турбота про поранених не повинна мати нічого спільного з цинізмом та схемами.

Наші воїни заслуговують на справжню повагу, а не на її бюрократичну імітацію.

Джерело: https://www.facebook.com/boris.kusniruk/posts/pfbid04RdAT1PYxUuE68j8Cnbwtfdu2gDy9gQdBCE6VgiaN3oW7L7HCR9UcPrBPwxEWN2Tl