Під шумок навколо нібито спроби "української диверсії" в окупованому Росією Криму ФСБ споруджує на кордоні з Херсонською областю укріпрайон, що вельми нагадує "Стіну", яку розпочала будувати українська сторона на кордоні з РФ. "Апостроф" дізнався деталі такого російського проекту.
До середини листопада 2016 року росіяни збираються перетворити адміністративний кордон між Херсонською областю і тимчасово окупованим Кримом на Арабатській стрілці у своєрідний укріпрайон.
Ділянку для здійснення "державного оборонного замовлення" обрано на так званому 80-му кілометрі, трохи південніше села Стрілкове. Цей населений пункт Херсонській області, до речі, росіяни утримували з березня по грудень 2014 року.
На смузі суші між Сивашем і Азовським морем шириною всього 600-700 метрів росіяни поставлять 17-метрову наглядову металеву вишку, а також вкопають у землю цілих шість залізобетонних укриттів з амбразурами для кулеметів.
Мовою радянського Воєніздату ці конструкції називаються Збірними кулеметними спорудами "СПС-2М".
А контракт на їхнє виготовлення та монтаж Прикордонне управління ФСБ Росії щодо Криму підписало кілька днів тому – 21 вересня. У документі підкреслюється, що "у зв'язку з відсутністю під'їзних шляхів до місць установки двох конструкцій допускається їхнє виготовлення безпосередньо в місцях установки". Іншими словами, на виду в українських прикордонників.
Роботу під прицілами українців довірили Федеральній казенній установі – Виправній колонії суворого режиму №4 міста Ісилькуль Омської області.
Начальник цієї колонії вже не перший рік виграє тендери на виготовлення і монтаж фортифікаційних споруд на кордоні Криму.
У минулому році ФСБ закінчила зведення першої черги "Огороджувального паркану" між півостровом і материковою Україною. Він простягнувся уздовж Турецького валу від Автомобільного пункту пропуску "Армянськ" до Перекопської затоки. Паркан являє з себе 2,3 кілометри колючого дроту на двометрових металевих стійках, посилений зверху колючою спіраллю "Єгоза". Крім того, на відстані метра в бік Херсонської області по всій протяжності розгорнуті переносні протипіхотні загородження з малопомітного дроту "Путанка". Втім, ця перешкода призначена не тільки для живої сили супротивника, а й для легкої бронетехніки, на колеса якої намотується дріт.
І якраз ісилькульска колонія суворого режиму виготовила для цієї "Стіни" в минулому році три 18-метрові металеві спостережні вишки. А постачання 770 двометрових стійок загородження, між якими натягнули "колючку", взяла на себе Виправна колонія №2 міста Липецьк, яка, до речі, конкурувала в цьому тендері з Виправною колонією №6 з Омська.
У поточному році росіяни продовжили нарощувати кількість спостережних вишок на перешийку. Прикордонне управління ФСБ з Криму має намір до середини жовтня поставити уздовж Валу ще п'ять 17-метрових веж – три в Красноперекопському і дві в Джанкойському районах.
До того ж ще влітку було замовлено поставку чотирьох броньованих шестигранних модулів для ведення оборонного бою. Це так звані "Бронеколпаки". Місце, де їх встановлять, в тендерній документації не розкривається.
На цьому ФСБ зупинятися не збирається. У перспективі планується будівництво другої черги російської "Стіни". Передбачається, що на відрізку в більш ніж 15 кілометрів буде поставлено нове загородження, напхане сигналізаційною апаратурою. Вона буде забезпечувати вібрацію при спробі підкопу під загородження, перекушування або перепилювання його прутів, а також при перелазі через нього. За цим проектом поки розробляється документація.
Щодо вартості тільки на проектування і зведення цих споруд, то вона є незначною для російського бюджету і становить близько 40,5 млн рублів за два роки. Наприклад, витрати тільки на концертну програму в рамках самітів БРІКС і ШОС в Уфі в липні 2015 року перевищили 60 млн рублів.
Тим часом у Херсонській області українська влада також готує оборонну лінію. В середині травня 2015 року Кабінет міністрів затвердив план інженерно-технічного облаштування російсько-українського кордону, територій, прилеглих до зони АТО, і адміністративного кордону з Кримом.
Згідно з документом, упродовж минулого та поточного років Прикордонна служба України як головний розпорядник бюджетних коштів повинна була забезпечити прокладку в Херсонській області майже 4 кілометрів протитанкових ровів, зведення інженерних загороджень з трьома спостережними вишками по 17 метрів, двох опорних пунктів, не рахуючи контрольно-слідової смуги і рокадної дороги. За планом це повинно було мати такий вигляд:
Загальний обсяг фінансування на два роки був визначений у 8,6 млн грн, або близько 21 млн рублів (порівняйте з 40,5 млн рублів, які профінансувала Росія на огорожу окупованого Криму від материкової України).
Але і цих грошей прикордонникам не виділили. "В рамках такого проекту (урядового плану облаштування кордону, – "Апостроф") роботи на адміністративному кордоні (Херсонської області і Криму, – "Апостроф") не проводилися. Втім, це не означає, що там ми не зміцнюємо позиції або не будуємо укріплень. Просто ці роботи виконуються переважно своїми силами і в межах поточного фінансування. Також не забувайте, що основну функцію з оборони виконують все-таки Збройні сили України, в яких свій фронт робіт", – повідомив "Апострофу" помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.
А про поточному фінансуванні облаштування кордону з Росією, Кримом і територіями, тимчасово непідконтрольними Києву на Донбасі, 15 вересня відзвітувала сама Державна прикордонна служба України. Замість 50% усього фінансування проекту впродовж двох років держава виділила лише 15%.
