Початок 2017 року може ознаменуватися для України новими потрясіннями. Аналітики заявляють, що Росія спробує скористатися періодом передачі влади в США після президентських виборів, щоб дестабілізувати ситуацію в ряді регіонів України, перш за все в Одеській області. Так, аналітична група Da Vinci AG прогнозує реанімацію проекту Республіки Буджак та нові спроби створення вільної економічної зони "порто-франко"."Апостроф" з’ясовував, які ризики повторення в Одесі подій весни 2014 року.
"Бессарабська Народна Республіка"
Після початку активної фази Антитерористичної операції Росія на певний час забула про "перлину біля моря". Насправді, весь цей час кремлівські стратеги випрацьовували дещо скориговані плани для розхитування ситуації в регіоні.
Починаючи з осені 2014 року, в місцевому інформаційному просторі з’явилася ідея про створення "Бессарабської Народної Республіки" (в деяких варіаціях "республіка Буджак"). Треба сказати, що південна частина Одеської області є досить багатонаціональною і електорально давно тяжіє до проросійських політичних сил. У цю так звану БНР включають такі райони як Білгород-Дністровський, Татарбунарський, Ренійський, Арцизський, Болградський, Кілійський, Тарутинський, Саратський та Ізмаїльський. Якщо вдатися до історичної ретроспективи, то при об'єднанні даних районів в одне ціле отримаємо Ізмаїльську область, яка існувала тут з 1940 року по 1954 рік.
Географічно цей анклав відділений від іншої частини Одещини Дністровським лиманом. На цих територіях проживають великі національні меншини болгар, гагаузів, молдаван та росіян. Саме на національну розрізненість Кремль і робить ставку. За словами Анатолія Бароніна, директора аналітичної групи Da Vinci AG, Росія в цьому регіоні вже досить давно робить спроби розхитати ситуацію, але СБУ вдалося заблокувати цей процес. При цьому експерт зауважив, що для сепаратизму найсприятливішим моментом були б суттєві економічні проблеми, яких поки що не спостерігається.
Більшість населення вищезазначених районів не підтримали Революцію Гідності і відповідно проігнорували президентські вибори в 2014 році (менше половини зареєстрованих виборців прийшли на дільниці). Нижчі результати були тільки в Донецькій та Луганській областях, де тривало АТО. Те ж саме відбулося і з парламентськими виборами в 2015 році, хоча тут в сумарному показнику все ж перемогли проукраїнські сили, але за низької явки.
Потужні проросійські настрої підтримуються і в сусідній Гагаузії – автономне територіальне управління в республіці Молдова. До речі, саме тут 2 лютого 2014 року пройшли два референдуми, які не визнала молдавська влада. На них піднімалось питання щодо права регіону на зовнішню самовизначеність та вступу Молдови до Митного союзу. Фінансування цих "плебісцитів" здійснювалося за рахунок молдавського проросійського політика Ренато Усатого. Центральна молдавська влада одразу заявила, що ці волевиявлення не мають юридичної сили.
Південні райони Одещини та Гагаузія мають дуже подібну етнонаціональну структуру, відповідно, у вираженні політичних поглядів вони дуже споріднені.
Поки що Києву вдається знаходити спільну мову з лідерами цих меншин і тримати ситуацію під своїм контролем. Але все ж становище залишається досить вибухонебезпечним. Старший аналітик Міжнародного Центру Перспективних Досліджень, Анатолій Октисюк вважає, що сепаратистські виступи в цьому регіоні можуть бути спровоковані масовими протестами по всій Україні, наприклад проти тарифів, закликами до Третього Майдану або достроковими виборами.
Порто-франко для Одеси
Ще одним елементом кампанії щодо розхитування ситуації в регіоні є просування ідеї створення на території Одеської області так званої Вільної економічної зони "порто-франко" з особливими податковими та митними умовами.
В середині березня 2016 року депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Рабінович разом з Олександром Пресманом, Миколою Скориком та Антоном Кіссе подали пакет законопроектів до Верховної Ради про створення ВЕЗ "порто-франко" з особливим митним режимом. Відповідно до нього, зареєстровані у цій спецзоні компанії не платитимуть податок на прибуток, отриманий внаслідок інвестиційної діяльності, податок на землю тощо.
Органами управління ВЕЗ пропонується зробити Одеську обласну раду і її виконавчий комітет, а також орган господарської діяльності і управління "порто-франко" при участі окремих суб’єктів господарювання, які будуть діяти в межах ВЕЗ.
В сферу повноважень обласної ради і її виконавчого комітету будуть відведені питання про зміну в статусі ВЕЗ, затвердження стратегічних програм розвитку та забезпечення необхідних умов функціонування державних органів, розташованих на території зони "порто-франко", укладення з органом господарської діяльності генеральної угоди про передачу в користування земельних ділянок, об’єктів інфраструктури, природних ресурсів, а також видача дозвільних документів на ведення господарської діяльності.
Фактично, це означає, що область функціонуватиме з власними митними кордонами. Після запуску такого спеціального режиму оподаткування є велика вірогідність того, що регіон перетвориться в слабо контрольовану територію. Адже цей край і так славиться контрабандними потоками, а після впровадження ВЕЗ взагалі зникнуть будь-які перешкоди цьому.
Автори законопроектів намагаються переконати суспільство в тому, що ВЕЗ позбавить Одещину від корупції на митниці та в податкових органах. Цікаво, за допомогою яких механізмів вони збираються це зробити? Адже економічні проблеми регіону напряму пов’язані з загальноукраїнськими – фіскальною політикою, забюрократизованістю, хабарництвом, тіньовими схемами. Тож якраз логічніше було б навпаки - займатися цими проблемами в державному масштабі, а не створювати чергову "чорну діру".
Анатолій Октисюк не виключає, що законопроект може просувати бізнес інтереси місцевих еліт, але все ж Україні треба бути на сторожі, оскільки надання Одеській області виключних прав призведе до аналогічних вимог з інших регіонів. До того ж, якби ідея з статусом "порто-франко" була такою економічно-привабливою, то цю модель використовували би в інших країнах. Але, окрім Російської Федерації, таких чомусь немає.
