З’явилася інформація, що міністр фінансів Олександр Данилюк ніби передав до Кабміну на затвердження проект ліцензійних умов для лотерейного ринку – без врахування зауважень Антимонопольного комітету та Державної регуляторної служби. Чи це правдива інформація, думаю, зможемо побачити вже на найближчих засіданнях Кабміну. Але слід розібратися, які можуть бути наслідки для держави від ухвалення документа без погодження з державними органами. Все говорить про те, що наслідки будуть не дуже приємні, вважає юрист, експерт лотерейного ринку Зоряна Топорецька.
Приватна компанія-монополіст
Цим проектом Ліцензійних умов Кабмін лобіює інтереси на ринку приватної компанії - "Української національної лотереї", оскільки передбачає заборону на отримання ліцензії для двох інших операторів лотерей. Тобто Кабмін запроваджує монополію лотерейного ринку на користь приватної компанії (яка не має жодного відношення до держави і не захищатиме інтересів держави), а ліцензія, яка їй видаватиметься, буде безстроковою. Кому належить "УНЛ", вже неодноразово досліджувалося ЗМІ.
Водночас у більшості країн лотерейний ринок обмежений кількома операторами лотерей, що дозволяє підтримувати між ними конкуренцію та покращувати якість лотерейних продуктів.
Наприклад, у таких країнах як Азербайджан, Греція, Данія, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Ізраїль, Китай діють по 2 оператори лотерей, Іспанія – 3, Японія – 4, Канада – 5, Німеччина – 17, у США – 47.
Проте в жодній країні світу немає приватної монополії на лотерейному ринку, як це пропонують зробити в Україні.
Проектом ліцензійних умов не передбачено механізмів анулювання ліцензії за суттєві порушення законів. Отже, Кабінет Міністрів надає приватному монополісту абсолютне, монопольне і безконтрольне становище на ринку. Зокрема, компанія "Українська національна лотерея" зможе проводити азартні ігри під виглядом лотерей, оскільки документ не містить чітких критеріїв для відмежування лотерей від азартних ігор. Отже нелегальні на сьогодні ігрові зали зможуть легалізуватися як розповсюджувачі оператора лотерей. Перші кроки до цього вже робляться.
Перевищення повноважень Кабміну та створення нової корупції
Лише Верховна Рада України має право шляхом ухвалення законів визначати, які види грального бізнесу дозволити і яку модель державного регулювання обрати. Але раніше це через Раду не вдалося зробити, оскільки такі законопроекти відхилялися чи визнавалися корупційними (№№3632, 4663 та інші), тому "впливові люди" вирішили домовитися з Кабміном.
Фактично, зараз Кабмін перевищує свої повноваження, легалізуючи цим проектом Ліцензійних умов гральний бізнес під виглядом державних лотерей.
Таке перевищення повноважень створює умови для розвитку корупції, оскільки проект ліцензійних умов містить багато положень з високими корупційними ризиками. Ці положення свого часу були виписані в урядовому законопроекті №4663 (який визнаний Комітетом ВРУ з питань запобігання та протидії корупції таким, що містить високі корупційні ризики; і який нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк закликав депутатів підтримати та ухвалити). Зокрема, ліцензійні умови надають Мінфіну широкі повноваження для прийняття суб’єктивних рішень - погодження умов проведення лотерей, можливість ручного регулювання будь-якої лотереї, погодження переліку лотерей, які проводяться через лотерейні термінали.
Втрати державного бюджету – 4 млрд грн
Кабмін дозволяє приватному лотерейному монополісту "УНЛ" платити мінімальні податки державі, оскільки для контролю за оборотом оператора лотерей впроваджуються звичайні касові апарати. Це означає, що в касі будуть фіксувати мінімальний необхідний об’єм, а решта грошей, отримані від гравців, залишаться неоподаткованими.
Також Кабмін дозволяє "УНЛ" сплачувати мінімальний платіж за кожний пункт розповсюдження (17 000 грн на рік для лотерей тото і 170 000 грн на рік для лотерей з візуалізацією) – це приблизно 800-900 млн грн.
Раніше Олександр Данилюк називав об’єм ринку лотерей – 1 млрд доларів США, тобто близько 27 млрд грн. Отже виходить, що приватному монополісту треба заплатити один раз на рік лише близько 4% від потенційного об’єму ринку.
Хоча, за оцінкою експертів, бюджет міг би отримувати щорічно більше 4 млрд грн податків.
Хто і як буде відповідати?
То що ж буде у разі прийняття КМУ документа без погодження Антимонопольним комітетом і Державною регуляторною службою? Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в ст. 21 прямо вказує на необхідність врахування зауважень та повторного погодження. Він за юридичною силою є вищим від Регламенту Кабінету Міністрів. Тому існують досить високі ризики визнання судом такої Постанови КМУ незаконною через недотримання Кабміном процедури погодження регуляторного акта.
А потім можна чекати наступного позову, можливо і кримінального провадження, оскільки хтось повинен відповісти за знищення лотерейного ринку та завдання багатомільярдних збитків державі.
Лишається тільки одне питання – чи є в планах прем’єр-міністра Володимира Гройсмана саме такий стратегічний розвиток України, коли Кабінет Міністрів власними руками створює прихований ринок із "чорним" обігом коштів? А про створення додаткового джерела для фінансування соціальних програм та спорту можна буде забути на довгі роки.
