Кількість хворих на коронавірус COVID-19 у світі перевалила позначку 10 мільйонів осіб. В Україні захворіли більше 44 тисяч. А Євросоюз повноцінно ще не відкрив кордони для українців. Однак схоже, що час хайпу закінчився, люди втомилися відчувати постійну загрозу і ставляться до хвороби, як до звичайної застуди. Свідченням цього є відмова від засобів індивідуального захисту і величезні натовпи у нічних клубах та на пляжах.
На думку австралійської професорки, декану медичного коледжу університету Джонса Гопкінса ПАТРІСІЇ ДЕВІДСОН, світ зараз знаходиться у стані, наче після двох світових воєн і масштабних військових переворотів ХХ сторіччя. Тож знову постає питання про глобальну відповідальність кожної людини і необхідність глобальної координації і співпраці під час пандемії.
Коронавірусу байдуже до політичних вподобань
Коронавірус COVID-19, виявлений у грудні 2019 року у китайському місті Ухань, несе досить серйозні загрози: відсутність до нього імунітету, відсутність вакцини, обмежені засоби лікування. Та й сам вірус виявив високу заразність. Попередній досвід із гострим респіраторним синдромом SARS та близькосхідним респіраторним синдромом MERS, які також були спричинені коронавірусами, допоміг системі охорони здоров'я підготуватися до COVID-19. Але його вірулентність (ступінь хвороботворності, - "Апостроф") лишила медиків багатьох країн беззахисними і нездатними протидіяти пандемії. Крім того, ми не звикли до перебування у стані ізоляції місяцями.
Про пандемію різні країни оголосили по-різному, зважаючи на те, як відрізнялася здатність контролювати поширення вірусу. Спочатку люди не розуміли, що загроза, яка йде з Китаю, реальна. Пересування людей не контролювалося, і ніхто не розумів, як вірус може мандрувати.
Наприклад, США перекрили сполучення з Китаєм. Але, як ми знаємо, найбільший спалах хвороби стався на півночі Штатів, куди зазвичай прилітають люди з ЄС. Найбільша кількість людей прибула туди саме з Європи, щойно Вашингтон оголосив про намір закрити кордони. Багато хто в паніці повертався додому, але їх ніхто не тестував належним чином.
Тож ми можемо зробити висновок, як важливо країнам співпрацювати одна з одною і з ВООЗ. Натомість, зараз багато країн виступають проти неї і ставляться до неї скептично. Кажуть, що ВООЗ виявилася надто політизованою. Особисто я вважаю, що вона просто зіткнулася з дуже потужним викликом. Крім того, зараз у світі багато націоналізму та популізму, а прагнення до глобального співробітництва падає. І рушіями цього є сектори економіки і бізнесу. Важко впливати на глобальний порядок денний, коли опозиція настільки сильна.
Разом з тим, коронавірус показав, що твій доступ до медичних послуг неповинен залежати від того, ти ліберал чи консерватор. Це знаєте, як у США, - якщо ти носиш маску, то ти ліберал, а якщо не носиш, то це демонстрація, що ти можеш робити все, що завгодно. Але треба розуміти, що засоби захисту - це не про мене і не про тебе. Це про всіх нас разом. Наприклад, Китай часто критикують з різних питань. Але люди там робили те, що їм сказали. Звісно, там був великий примус до цього, але все ж країна відбулася малими втратами, зважаючи на кількість населення. У США це не працює. Я сама австралійка і у нас уряд закликав людей дотримуватися карантину добровільно. Ті, хто прибуває у країну, мали відсидіти 14-денний карантин у готелі за кошт уряду. І зараз триває велика дискусія про те, що таке права людей і як вони корелюються із цінністю суспільства. Є й праве крило, яке вважає, що варто понести втрати, але підняти економіку.
Дезінфекція школи, Мельбурн, Австралія
Виклик для медиків
COVID-19 став перевіркою для всіх членів суспільства, але особливо – для працівників галузі охорони здоров'я, які постійно зустрічаються з ризиком заразитися ним, а також відчувають моральну напругу, бачачи страждання і перебуваючи в постійному стресі. Поширення COVID-19 стало безпрецедентним, і медики усіх уражених країн боролися, аби дати йому відповідь. Кордони по всьому світу закрилися, а соціальна дистанція була запроваджена, аби зменшити поширення. Це мало також катастрофічний ефект на економіку по всьому світу, зростали безробіття, стрес та тривожність.
Серед медиків наростала гостра психологічна напруга через непевність у лікуванні, завантаженість, брак засобів захисту, загрози життю пацієнтів і швидке скороченню ресурсів на фоні високої ймовірності зараження самих лікарів. Емоції лікарів можна зрозуміти. Але зусилля їх варто направити на міжнародну співпрацю, спільний консенсус і спільні методи управління.
Весь світ зараз знаходиться у гонитві за вакциною. ВООЗ заявила про ініціативу ACT-Accelerator, яка має на меті прискорення виробництва ефективних ліків, засобів діагностики і вакцин від коронавірусу. Але поки це недоступно, нам лишається дотримуватися стратегій збереження громадського здоров'я – мити руки, дотримуватися соціальної дистанції і носити маски. До слова, багато з цього медсестри й лікарі практикували десятиліттями.
Разом з тим, нестача засобів індивідуального захисту продовжує турбувати медичних працівників по всьому світу. Це стосується багатьох країн з високим рівнем доходів. Скажімо, відсутність координації на міжнародному рівні призвела до проблем з поставками на самому початку пандемії. Як результат, США – найбагатша країна світу – не мали де взяти маски. Потім ми побачили, як хвороба перекинулася на Бразилію і почала її спустошувати. Тепер світ спостерігає і чекає, як пандемія вплине на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Тобто пандемія навчила нас тому, що ми певним чином пов'язані один із одним, а закрити кордон - не означає остаточно зупинити хворобу.
Зараз доступні два типи тестів – один із них визначає наявність вірусу, а інший – антитіл до нього. Часто вони дозволяють виявити вірус ще до настання його симптомів. Але, на жаль, багато країн не здатні запровадити широке тестування і відстеження контактів передачі хвороби. А у багатьох країнах дані щодо тестування не повні чи взагалі недоступні. Країни, що розвиваються, відчувають брак апаратів для штучної вентиляції легень та найнеобхіднішого медичного обладнання. Наприклад, в Африці кількість людей, які опинилися на грані катастрофічного ризику, була оцінена в 1,2 млрд.
Тут знову постає питання того, що для нас важливіше – власні інтереси чи глобальне благополуччя. В США могли б розробити ПЦР-тест-скринінг для тампонів із назофарингеальними мазками для Китаю. Але оскільки між Сполученими Штатами та Китаєм існують політичні суперечки, доступ Пекіна до таких технологій ускладнений.
Чоловік проводить тест на Covid-19, Мельбурн, Австралія
Ера хвороб, подібних до COVID-19
Оскільки COVID-19 – це нова хвороба, ми вивчаємо все нову інформацію про фактори ризику і її поширення. З того, що відомо зараз із результатів клінічних експертиз - люди похилого віку і будь-хто із серйозними супутніми хворобами знаходиться у групі високого ризику жорсткого перебігу COVID-19. Йдеться про людей з хворобами серця, печінки, нирок та діабетами різних типів. Люди зі слабким імунітетом, ВІЛ та СНІД, які не отримують лікування, вживають кортикостероїди та інші засоби імунотерапії – у групі підвищеного ризику. Поява нових даних свідчить про диспропорцію поширення хвороби і смертності в різних етнічних групах. Коронавірус показав, який важливий вплив чинить на здоров'я соціальне середовище і спосіб життя.
Вважаю, життя не повернеться до норми, поки ми не розробимо вакцину. Експерти кажуть, що це може зайняти ще 11-17 місяців. Зараз же найбільший виклик для нас - примусити людей мити руки. Але є країни у світі, де, наприклад, немає проточної води. Тож ми повинні повернутися до найелементарніших процедур епідеміологічного контролю і збільшити нашу співпрацю.
Ми знаємо, що багато хвороб мають зоонічний характер – передаються від тварин до людей. Найбільш ймовірно, що вірус поширився до людини від кажана. Зважаючи на розвиток сучасного світу, ви знаєте, що неможливо, щоб щось лишалося в ізоляції. Особливістю розвитку сучасного світу є те, що в Ухані співіснують ринок, де можна купити живу тварину для їжі, найкращі медичні університети, найкраща система охорони здоров'я й аеропорт. Тож цілком можливо, що хтось побував на ринку, потім сів у літак – і так воно все й почалося.
Нам треба розуміти, що зараз ми входимо в еру таких захворювань, як COVID-19. Були SARS, MERS, але ми провалили екзамен з того, чому вони нас вчили. Лише деякі країни, такі як Південна Корея чи Сінгапур, впоралися ефективно. Парадоксально, але африканські країни зі слабкою медициною такі як Руанда чи Ефіопія швидше зорієнтувалися і змогли налагодити скринінг, ніж США. У мене є друзі, які поверталися з ЄС через Руанду і розповідали, що там була ефективна система скринінгу в аеропортах, людям міряли температуру, перевіряли симптоми. Тому що місцеві уже звикли мати справу з інфекційними хворобами. Натомість, багато розвинутих країн виявилися не готовими.
Кожен із нас повинен зробити внесок у більш здоровий світ. Так випадково сталося, що COVID-19 зменшив викиди парникових газів. Разом з тим, на фоні пандемії зріс попит на рослинні замінники м'яса й продуктів тваринного походження. Я думаю, багато хто в цьому світі погодиться, що стане лише краще для нашого тіла, якщо ми зменшимо споживання м'яса, і стане краще для екології, якщо ми зменшимо викиди метану із тваринних ферм. Це краще для нашого здоров'я і краще для світу. Але це знову ж – питання на стику індивідуальної і колективної відповідальності. Хтось скаже – я просто хочу заробляти гроші, їсти, що хочу і йти, куди хочу.
Вважаю, ми опинилися зараз у такій ситуації, як колись були наші батьки і дідусі з бабусями після усіх війн і революцій ХХ століття. Вони прийняли рішення, що такого не повинно повторитися. Ми зараз, натомість, зіткнулися із вірусами, здатними викосити величезну популяцію. У США – найбагатшій країні світу – зафіксовано понад 100 тисяч смертей лише за три місяці.
А те, що COVID-19 називають "вуханським коронавірусом" - тут відчувається відтінок расизму. Адже спалах міг статися де завгодно, тож треба відійти від таких висловлювань. Нам треба зрозуміти, що усе глобальне співтовариство може бути ефективнішим лише при обміні даними і кожен несе відповідальність перед світом.
