Україна практично перестала продавати за кордон бронетехніку і важке озброєння. Про це свідчать останні дані Державної служби експортного контролю про продажі окремих видів озброєнь в 2019 році. Обсяги експортних поставок в останні роки поступово знижуються. Однак в держконцерні "Укроборонпром", навпаки, стверджують, що експорт озброєнь в 2019 році порівняно з 2018 роком зріс на 19% і зростатиме надалі. Розбирався журналіст, експерт з військових питань Денис Попович.
Держслужба експортного контролю відстежує міжнародні передачі військових товарів та товарів подвійного призначення. Організація публікує щорічні звіти про обсяги продажів окремих видів озброєнь, здійснених Україною у ті чи інші держави. Свіжий звіт за 2019 рік з'явився цього тижня.
Отже, за даними Держслужби, у минулому році наша країна експортувала в М'янму 14 броньованих тягачів БТС-4, призначених для евакуації важких гусеничних машин. На цьому перелік поставок броньованої техніки вичерпується.
Експорт стрілецької зброї виглядає цікавіше. Зокрема, 5800 гвинтівок і карабінів були направлені в Канаду, 3502 - до Польщі, 180 - у Монголію і 20 - в Катар. Індонезія купила 21 одиницю пістолетів-кулеметів.
Також Саудівська Аравія придбала у нас 2060 одиниць протитанкових ракетних комплексів (ПТРК). Крім того, Йорданія купила в Україні 24 одиниці підствольних гранатомети, а США - 2 одиниці. Крім іншого, Сполучені Штати придбали у нас 6 пускових установок переносних зенітних ракетних комплексів.
Інтерес зарубіжних партнерів до стрілецької зброї, як правило, пояснюється потребами приватного сектора. А ось Саудівська Аравія вже не перший рік купує українські ПТРК. Ще в 2018 році саудівці закупили у нас 950 одиниць такої зброї на суму близько $58 млн. Серед іншого, Україна експортує в цю країну сучасні високоточні протитанкові ракетні комплекси "Корсар", розроблені київським КБ "Луч". Зазначимо, що армія Саудівської Аравії використовує, як правило, американське і західноєвропейське озброєння, тому, швидше за все, українські ПТРК потрібні для озброєння саудівських "проксі", за допомогою яких Ер-Ріяд забезпечує свої інтереси на Близькому Сході.
В цілому ж щорічні звіти Держслужби експортного контролю свідчать про поступове зниження обсягів українського збройового експорту. Так ще в 2018 році наша країна поставила в Таїланд 13 танків "Оплот" і 2 броньовані ремонтні машини "Атлет", згідно з контрактом, укладеним ще в 2011 році. Вартість кожного танка становить близько $5 млн. У Алжир і Казахстан пішли в цілому 15 ракет Р-27 класу "повітря-повітря".
Поставки стрілецької зброї в 2018 році були дещо меншими, ніж в 2019: найбільша партія - понад 5000 гвинтівок і карабінів - пішла в США.
У 2017 році Україна поставила 16 танків до Таїланду, в рамках реалізації все того ж контракту, а США і Узбекистан на пару закупили у нас понад 17 тисяч автоматів. Але для того, щоб зрозуміти, наскільки менше ми стали торгувати, варто подивитися дані за попередні роки.
Наприклад, в 2016 році ми продали в Конго 25 танків Т-64БВ; в Таїланд - 10 "Оплотів" і 34 бронетранспортери БТР-3Е; в Індонезію - 5 БТР-4 і в Об'єднані Арабські Емірати - 108 БРДМ-2.
У 2015 році, крім танків і БТР різних моделей, які продавалися в Ефіопію, Нігерію і Таїланд, Україна торгувала ще артилерійськими знаряддями (Нігерія) і авіацією - п'ять штурмових вертольотів Мі-24 двох модифікацій були продані у Південний Судан.
Таким чином, якщо не брати до уваги важкі броньовані тягачі, Україна практично перестала продавати бронетехніку за кордон. Причина як у виснаженні старих радянських запасів техніки, які наша країна активно продавала раніше, так і в тому, що ця техніка знадобилася для ведення війни на Донбасі. Очевидно до 2017 року Україна просто завершувала старі експортні контракти.
Проте держконцерн "Укроборонпром" впевнено рапортує про збільшення експорту зброї в 2019 році порівняно з 2018 роком. Зокрема, в лютому 2020 року, підбиваючи підсумки 6 місяців роботи своєї команди, гендиректор "Укроборонпрому" Айварас Абромавічус повідомив про успіхи: "Після декількох років падіння в 2019 році експорт озброєння і послуг концерну зріс на 19% до $908 мільйонів порівняно з $766 млн в 2018 році. Топ країни-імпортери нашої продукції - це Індія, Саудівська Аравія, Туреччина, інші країни Азії і Близького Сходу".
За словами Абромавічуса, найбільш затребувані товари - це протитанкові ракетні комплекси, корабельні газотурбінні двигуни і агрегати; послуги - ремонти радянської техніки і модернізація літаків. Гендиректор УОП також спрогнозував зростання експорту в 2020 році ще на 30%.
З перерахованого особливий інтерес викликає теза про газотурбінні двигуни. Швидше за все, йдеться про продаж в Індію агрегатів для добудови російських фрегатів серії 11356, які після анексії Криму повинні були посилити Чорноморський флот РФ в окупованому Криму.
Як уже повідомляв "Апостроф", йдеться про кораблі "Адмірал Григорович", "Адмірал Макаров", "Адмірал Ессен", "Адмірал Бутаков", "Адмірал Істомін" та "Адмірал Корнілов". Серія була закладена ще в 2010 році. Газотурбінні установки для цих кораблів мало постачати миколаївське підприємство "Зоря Машпроект". Поставки були виконані тільки для трьох кораблів цієї серії. Потім у зв'язку з російською агресією Україна відмовилася від військового співробітництва з Росією, тому будівництво фрегатів "Адмірал Бутаков", "Адмірал Істомін" і "Адмірал Корнілов" було зупинено на різних стадіях готовності.
Недобудованими російськими фрегатами зацікавилася Індія, яка в 2019 році оплатила завершення будівництва цих кораблів в інтересах власних ВМС. У вересні 2019 року підприємство "Зоря Машпроект" підписало кілька контрактів з індійським замовником на поставку великого обсягу газотурбінної техніки - двигунів, редукторів, комплектів запасних частин, призначених для кораблів різного класу, які входять до складу ВМС Індії. За деякими даними, миколаївськими турбінами будуть оснащені і колишні російські фрегати.
Поставка першого комплекту газотурбінного обладнання планувалася в грудні 2019 року. Зазначимо, що дані Держслужби експортного контролю показують обсяги міжнародних передач тільки зброї, техніки та боєприпасів, але не враховують поставки окремих комплектуючих або послуг. Тому незрозуміло, яким чином індійські контракти відбилися на експортному балансі "Укроборонпрому". Але наявні відкриті дані свідчать про те, що саме експорт озброєнь і техніки в 2019 році порівняно з 2018 роком навряд чи зріс. Як мінімум, він залишився на колишніх позиціях, а то й продовжив своє падіння.
У мінус команді Абромавічус ідуть і об'єктивні чинники. Перш за все, це неухильне падіння промислового виробництва, яке почалося в травні 2019 роки (ще до приходу нової команди в концерн) і продовжилося в 2020 році. Тому оптимізм керівництва "Укроборонпрому" щодо зростання експорту в 2019 і 2020 роках, в умовах, що склалися, викликає сумніви і вимагає додаткових роз'яснень.
Редакція готова надати можливість керівництву "Укроборонпрому" висловити свою думку по темі цієї публікації.
