Перед Новим роком завжди прийнято підбивати підсумки року: що було зроблено в країні, які проекти втілені в життя. Проте не менший інтерес становлять провальні кейси, які протягом цілого року так і не вдалося реалізувати. "Апостроф" нагадує, яким міг би стати 2021 рік, якби уряд, народні депутати та президент виконували свої обіцянки.
Читайте також: Політичні підсумки року-2021: найгучніші провали та протистояння
Космос зачекає
Ще на початку 2021 року президент Володимир Зеленський доручив уряду вивести на навколоземну орбіту супутник дистанційного зондування землі "Січ-2-30". Запуск космічного апарату мав відбутися у ювілейний рік 30-річчя незалежності України, а саме у грудні.
Вивести супутник "Січ-2-30" на орбіту, разом із десятками супутників інших країн, мала компанія SpaceX американського мільярдера Ілона Маска. Проте вже восени стало відомо, що запуск ракети-носія Falcon 9 з українським супутником на борту, перенесений на 13 січня 2022 року. Таким чином, 2021 рік не став історичним для України.
Реєстр зброї "після свят"
В 2021 році міністр внутрішніх справ Денис Монастирський обіцяв створити електронний реєстр зброї. "Який не могли або не хотіли робити протягом багатьох років", - говорив Монастирський в інтерв'ю ЗМІ.
Можливість реєструвати та отримувати дозвіл на зброю онлайн, дозволила б суттєво скоротити бюрократичну процедуру та мінімізувати ризики корупції.
"Всі власники зброї зможуть без проблем подовжувати дозволи та отримувати їх", - зазначав Монастирський.
Але електронний реєстр зброї в МВС так і не змогли зробити у 2021 році. Тепер реалізацію цієї опції перенесено на весну 2022 року.
Режим "без паперів" не запрацював
Ще у травні Володимир Зеленський дав українцям досить сміливу обіцянку:
"24 серпня 2021 року Україна увійде в режим paperless, як ми й обіцяли. Жодних паперів для державних органів. Ніхто не зможе вимагати від громадянина України папірця чи будь-якої довідки для надання державних послуг. Ми зробимо все, щоб держава без паперу була не лише на папері", - заявив Зеленський.
Проте з 24 серпня українські органи влади не змогли перейти в режим "без паперів". Прем'єр-міністр відсунув термін paperless на листопад 2021 року, але й у листопаді повністю позбутися паперових довідок країна не змогла.
Справа в тому, що для повного переходу в режим "без паперів" одних обіцянок мало. Необхідно було прийняти два закони: "Про публічні електронні реєстри" та "Про адміністративну процедуру". Закон про реєстри депутати ухвалили буквально нещодавно: наприкінці листопада, а ось закон "Про адміністративну процедуру" ветовано президентом та направлено до ВР на перегляд. Відповідно, у 2021 році жодного paperless не відбулося.
Не добровільна вакцинація
2021 рік став роком масової вакцинації українців від коронавірусу. За даними МОЗ, на кінець грудня вакцинувалися понад 14,6 мільйона людей.
Вакцина, безумовно, є потужним інструментом у боротьбі з пандемією, проте українська влада обіцяла, що щеплення буде добровільною справою.
"Вакцину передбачено для всіх українців. Вакцинація буде добровільною, змушувати вакцинуватися ніхто не буде", - зазначав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив те саме. Але в жовтні МОЗ видав указ № 2153, яким зобов'язав вакцинуватися чиновників та освітян.
Крім того, у квітні 2021 року МОЗ обіцяло запровадити продаж антибіотиків лише за електронними рецептами. Але ні у квітні, ні взагалі протягом року ця обіцянка так і не була виконана, а терміни зрушені на квітень 2022 року.
Без зв'язку на трасах
У 2021 році уряд обіцяв українцям цифровий прорив. "Гарна новина: ми плануємо всі міжнародні траси підключити до інтернету і нарешті ми зможемо вирішити це питання", - наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Але наприкінці листопада чиновникам стало зрозуміло, що виконати цю обіцянку у 2021 році неможливо. Тому терміни появи мобільного інтернету на міжнародних трасах посунули до кінця 2022 року.
Запитали та забули
Пам'ятаєте ще у 2020 році паралельно із проведенням місцевих виборів, президент поставив українцям 5 питань. Одне із них звучало так: "Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу з медичною метою?" Напередодні опитування Володимир Зеленський обіцяв, якщо українці підтримають ідею, він подасть відповідний законопроект до парламенту. Більшість опитаних - 64,8%, висловилися "за", але президентського законопроекту щодо медичного канабісу так і не було.
Щоправда, проект закону все ж таки був зареєстрований у ВР від групи депутатів з різних фракцій, але у 2021 році нардепи не змогли його прийняти.
Пенсії по-новому
Накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного страхування. Це мала бути найзначніша реформа 2021 року.
Хто тільки не обіцяв дати старт цій реформі у 2021 році: і прем'єр-міністр Денис Шмигаль та міністр соціальної політики Марина Лазебна. Більше того, запровадження накопичувальної системи було у програмі діяльності уряду на 2021 рік.
За підсумками до парламенту було подано одразу три відповідні законопроекти: один від Кабміну та два від депутатів "Слуги народу". Але жоден із цих законопроектів не був проголосований у сесійній залі, а отже, запровадження накопичувальної системи відкладається, як мінімум, до 2022 року.
Зрив приватизації
У 2021 році від так званої "великої приватизації" уряд планував отримати до бюджету 12 мільярдів гривень.
Серед об'єктів "великої приватизації" на старті року прем'єр-міністр називав обленерго, завод "Більшовик", НПЗ, ОГХК (Об'єднана гірничо-хімічна компанія). Але за фактом державі вдалося продати лише "Більшовик" за 1,4 мільярда гривень. Та й то, на думку аналітиків ринку, реальна вартість приватизованого заводу – не менш як 4 мільярди гривень. Пізніше Антимонопольний комітет провів розслідування та не дозволив завершити приватизацію заводу "Більшовик".