Одна з важливих і злободенних тем, яка постійно з'являється в столичному інформаційному полі, стан київський водойм. Ця тема хвилює як простих городян, так і вчених. Не залишається осторонь і Київрада. 30 вересня в Києві пройшла прес-конференція на тему: "Озера і ставки Києва. Як їх захистити від загибелі". У ній взяли участь представники громадськості, вчені екологи і представники київської влади.
Київ, як відомо, розкинувся на обох берегах Дніпра. Це найбільша водна артерія, яка протікає по території столиці. Але крім Дніпра в Києві існує безліч інших водних об'єктів: озер, ставків, малих річок. І вони не менш важливі для екосистеми міста. Малі водойми - це куточки живої природи посеред мегаполісу, на яких часом присутня червонокнижна флора і фауна. Багато з них використовуються в рекреаційних цілях: для відпочинку жителів міста, риболовлі і т.д. Але проблема в тому, що багато водних об'єктів Києва знаходяться в жалюгідному стані. А деякі і зовсім на межі зникнення.
Відбувається це тому, що їх нерідко захоплюють під будівництво або, порушуючи екологічне законодавство, зливають в воду відходи, а також висипають на береги водойм будівельне і побутове сміття. В результаті водойми заболочуються, перетворюючись в брудні відстійники і стають об'єктами екологічного лиха.
Темі захисту київський водойм від загибелі була присвячена прес-конференція, що відбулася 30 вересня, в якій взяли участь: Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру, Іван Парнікоза, доктор біологічних наук, В'ячеслав Савицький, в.о. директора КП "Плесо" і Денис Москаль, голова Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики.
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко назвав київські озера символом столиці. Однак, за кілька останніх років з карти Києва зникло 35 озер. Причини зникнення різні і, на жаль, нерідко сприяють цьому люди. На столичні озера постійно йдуть нападки. Наприклад, так звані "чорні реєстратори" незаконно відчужують прилеглу до водойм територію, а потім у водоохоронній зоні з'являються ресторани, автозаправки і котеджі.
Доктор біологічних наук Іван Парнікоза розповів про важливість малих водойм для Києва. За словами вченого, озера виконують в мегаполісі кілька важливих функцій. По-перше, завдяки водним об'єктам йде вирівнювання клімату. Під час спеки влітку озера знижують температуру в Києві.
По-друге, ці водойми мають реліктовий характер, тобто тут зберігається унікальний рослинний і тваринний світ. "На київських озерах, як не дивно, існують червонокнижні рослини і живуть червонокнижні тварини", - говорить учений.
Ще одна найважливіша функція київських водойм - рекреаційна. На них городяни можуть купатися, ловити рибу і просто відпочивати. Озера скрашують промисловий ландшафт Києва.
Іван Парнікоза назвав кілька водойм Києва, які необхідно зберегти заради їх унікальності. Серед них: Вовкувата затока, озера Біле, Опечень, Нижній Тельбін, Малинівка, Алмазне, Заплавне, Кулик, Вирлиця та інші.
Обнадіює, що останнім часом проблемі порятунку озер стала приділяти увагу і київська влада, яка намагається знайти взаєморозуміння, як з городянами, так і з вченими.
Так, присутній на прес-конференції голова Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Денис Москаль розповів про роботу по збереженню київських водойм. За словами депутата, на днях екологічною комісією розроблений і затверджений проект рішення про створення Реєстру водних об'єктів, що дозволить упорядкувати і прискорити роботу по їх порятунку.
"Комісія прийняла рішення створити "Реєстр водних об'єктів Києва". Це означає, що кожна київська водойма матиме свій паспорт, в якому будуть міститися основні відомості про неї. Думаю, що цей документ буде прийнятий на найближчій сесії. Реєстр дасть можливість захистити київські водойми", - зазначив Москаль.
Як сказав Москаль, на сьогоднішній день в столиці України офіційно існує близько 430 різних водних об'єктів. Він також додав, що близько 20% території української столиці відноситься до заповідних зон, що набагато більше, ніж в інших європейських столицях.
Про користь від створення подібного реєстру розповів і виконувач обов'язки керівника комунального підприємства "Плесо" В'ячеслав Савицький. Він зазначив, що тепер Київрада виділить гроші на паспортизацію водних об'єктів Києва. Документ також дозволить відрегулювати приналежність водойм Києва. За словами Савицького паспорта вже є у 50 водних об'єктів.
"Ми видали вже 5 дозволів на створення на озерах заказників. Це дозволить зберігати екологічну різноманітність озер і запобіжить їх хаотичній забудові", - підвів підсумок виступу В'ячеслав Савицький.
Як відзначили в кінці організатори прес-конференції, це перший захід подібного роду. Надалі такі обговорення з експертами продовжаться. Організатори висловили сподівання, що відкрите обговорення проблем водних об'єктів столиці допоможе знайти рішення цих проблем.
