Один із найстаріших та найпопулярніших вищих навчальних закладів України — Києво-Могилянська академія, уже більше року залишається без очільника. Численні конкурси поки не дають очікуваного результату, а тимчасове виконання обов’язків президента ВНЗ поклали на кандидатку економічних наук, декана факультету економічних наук Олександру Гуменну. Пані Гуменна також планує брати участь у наступних виборах на посаду президента НаУКМА. "Апостроф" зустрівся з Гуменною, аби дізнатися, що її привело в Могилянку, які ініціативи вдалося впровадити на посту в.о. президента, як університет справляється з дистанційним навчанням, і яким буде випуск-2021. А також, які подальші плани для розвитку ВНЗ та скільки часу на це потрібно.
— З чого почалася ваша робота в Києво-Могилянській академії?
— Моя офіційна історія в Києво-Могилянській академії розпочалася у 2008 році. Я потрапила сюди на запрошення моєї колеги, з якою раніше працювала в академії муніципального управління. Вона порекомендувала мене на кафедру тимчасово зайняти її місце, оскільки сама йшла в декрет. Але, як кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Так я тут і залишилася.
Та неофіційна історія почалася значно раніше. Мій батько викладає тут ще з початку 2000-х років на кафедрі екології. Для студентів цієї спеціальності передбачена літня практика в Карпатському біосферному заповіднику, куди він забирав із собою моїх дітей. Їм там дуже подобалося, особливо старша донька Настя була просто в захваті, і по приїзді розповідала безліч цікавих історій.
Пізніше вона з інтересом слухала, як студенти вели дискусії, зокрема на політичні та економічні теми — це якраз був період після Помаранчевої революції. Й от тоді вона сказала мені, що буде вступати до Києво-Могилянської академії. Вона ще не знала, на яку спеціальність, але вже точно була впевнена, що саме до цього вузу.
І коли у 2008 році мені надійшла пропозиція піти працювати в Могилянку, це для мене було настільки зрозумілим та очевидним, і я вирішила спробувати свої сили.
Я прийшла доцентом на кафедру маркетингу та управління бізнесом, а також виконувала обов’язки заступника декана факультету економічних наук. У 2010 році мені запропонували стати деканом по роботі зі студентами. Це був дуже цікавий досвід — моя робота полягала у вирішенні конфліктних ситуацій, налагодженні комунікацій, розвитку студентського життя, студентського самоврядування, різноманітних організацій та інше.
За три роки мого перебування на посаді нам вдалося вибудувати повну координацію з факультетами академії, з якими ми розвивали студентське самоврядування, створили багато студентських організацій. А у 2013 році я вже подала свою кандидатуру на вибори декана факультету економічних наук, де перемогла і працювала поки не стала в. о. президента НаУКМА.
За цей час моя старша донька Анастасія вже встигла закінчити університет, а в цьому році випускається й молодша донька. Настя тут навіть знайшла свою долю, вийшла заміж за однокурсника, зараз у них підростає маленький синочок. І вона завжди жартує, що й мій онук також піде вчитися до Могилянки. Така от династія.
І це, насправді, мотивує. І це не про матеріальне, це певні історичні, родинні, духовні, досвідні речі, які пов’язують мене з Могилянкою та спонукають розвиватися самій та розвивати університет.
— Ви багато працювали зі студентами, які цікаві історії можете згадати, які неординарні проблеми доводилося розв’язувати?
— Багато було всього. Були й комічні конфліктні ситуації, наприклад, коли розбирали ситуацію в гуртожитку через порушення правил проживання. Тоді студенти розписали стіни нецензурними словами й один із причетних написав пояснювальну записку: "Ми сиділи з хлопцями на кухні, пили чай. Потім я втратив свідомість, а коли прийшов до тями, написи на стіні вже були. Хто це зробив — не знаю, бо брав у цьому участь не сам".
Звісно, ми посміялися і я пам’ятаю, як ми всі вміли розряджати такі конфліктні ситуації гумором. У нас навіть була ідея, видати збірку пояснювальних записок від студентів, мені завжди подобалося їх читати. А взагалі, я прихильниця компромісів, і ми завжди намагалися обговорювати кожну ситуацію та заслуховувати різні сторони конфлікту.
Бували випадки, коли наші студенти виходили на акції протесту, пам’ятаю, у 2012 році вони виступали проти забудови Гостинного двору під торговий центр, і деяких активістів поліція забирала до райвідділів. Ці проблеми ми також вирішували. Це відбувалося в період режиму Януковича, не так було легко, але університет завжди ставав на захист своїх студентів.
— Ви зараз обіймаєте посаду в. о. президента Києво-Могилянської академії, що вже встигли зробити на новій посаді?
Так, з 6 квітня я призначена Наказом Міністерства освіти та науки. Звісно, аби рухатися далі, потрібно проаналізувати поточну ситуацію. Мені допомагає те, що декани факультетів залучені до великої кількості управлінських процесів, що насправді полегшило входження в нову роль. Занурення в певні юридичні та фінансові процеси потребує часу, аби зрозуміти університет як систему.
Звичайно, робота в університеті не зупинялася й не зупиняється ні на мить. Ще минулого року були розпочаті моїми колегами, а зараз активно продовжуються, два надважливих проєкти.
Це, насамперед, проєкт "Трансформація НаУКМА через діагностику". У рамках проєкту проводиться аналіз стратегії системи управління закладом, системи управління фінансами, персоналом, а також аналіз ефективності адміністративної та організаційної структури університету. За підсумками дослідження буде розроблена дорожня карта змін та інструменти їх впровадження, сформована цільова модель управління та визначені точки розвитку. У процесі діагностики передбачається аналіз національного законодавства щодо діяльності університетів та розроблені рекомендації необхідних змін у законодавстві задля підвищення ефективності діяльності вищих учбових закладів. Проєкт передбачає підготовку та поширення рекомендацій для інших українських університетів, що йдуть шляхом трансформації.
Важливо зазначити про проєкт "Оцінка корупційних ризиків та розробки антикорупційної політики", головною метою якого є сприяння розвитку й затвердження культури академічної доброчесності та формуванню антикорупційного світогляду серед усіх причетних до спільноти академії.
Щодо теперішніх ініціатив, то я розумію, що в пріоритеті керівника в сучасних умовах є турбота про здоров’я та добробут усіх Могилянців. Тому академія одна із перших системно розпочала процес вакцинації викладачів та співробітників. Іншої важливою ініціативою є медичне страхування для співробітників, викладачів та студентів НаУКМА й наразі вже працює робоча група над цим питанням. Впровадження даного проєкту є соціальною відповідальністю організації. Зараз ми шукаємо джерела фінансування, аби не виділяти університетські ресурси, це має бути проєкт державно-приватного партнерства.
По-друге, вкрай важливо перейти до нової системи комунікацій. І, вочевидь, — це розробка комунікаційної стратегії НаУКМА щодо плану, яким має керуватися Могилянка при комунікації із різними цільовими аудиторіями — внутрішніми та зовнішніми. Це важливо як для нашого позиціонування як бренду, переваг навчання в НаУКМА, успішного фандрайзингу, так і для формування корпоративної культури.
Аби забезпечити пряму та ефективну комунікацію, ми створили форму на сайті для запитань від усіх Могилянців, де кожен може поставити запитання, побажання, рекомендації в.о. президента або іншим і отримати відповідь.
Одним із найпопулярніших питань є: в якому форматі буде відбуватися випуск? І ми зараз плануємо загальну університетську церемонію провести онлайн, а факультетські — офлайн.
Після випуску вже на за горами буде початок нового навчального року і, звісно, викладачів та студентів цікавить у якому форматі буде початок нового року, тому створена та активно працює робоча група для розробки пропозицій щодо початку наступного навчального року. Є оптимістичний та песимістичний сценарії, з огляду на те, якою буде ситуація з коронавірусом у країні. Поки що міркуємо над змішаним форматом навчання, який дозволить першому курсу, у першу чергу, відвідувати семінарські та практичні заняття, а лекції залишатимуться онлайн.
Щодо розвитку потенціалу наших студентів, ми акцентуємо увагу на студентських ініціативах, тому що саме вони розробляють велику кількість проєктів для Могилянки, для її розвитку. І хто, як не вони, знають, що краще має бути реалізовано для університету.
Слід згадати проєкт про Могилянський відкритий хакатон для студентів та молоді "Яскраві ідеї майбутніх лідерів. Енергетика. Екологія. Суспільство", фінал якого відбувся 3 червня. Проєкт, який дав можливість не тільки студентам з НаУКМА, а й різних вищих навчальних закладів, протестувати власні ідеї та допомогти в модернізації країни. Це конкурс новаторських ідей серед студентської молоді. Мета хакатону — зібрати інноваційні розробки у сферах екології, енергетики, суспільно-орієнтованого підприємництва та сприяти їх практичній реалізації. Цей проєкт ми плануємо реалізовувати надалі.
Якщо говорити про фінансовий розвиток академії, візійно ми вбачаємо університет як платформу для взаємодії 4-х сторін — бізнес-освіта-наука-суспільство, модель, яка знайшла своє відображення в провідних університетах світу і яку я маю намір реалізувати в НаУКМА. Саме в такій моделі освіта здійснюється через наукові дослідження та реалізацію спільних проєктів, де замовником виступає саме бізнес. Для запровадження цієї моделі Могилянка вже має кадровий інтелектуальний потенціал і це є найважливіше.
Точкою зросту для вищих навчальних закладів є інноваційні підходи залучення талановитих студентів і ми маємо концепції створення креативного хабу та наукового парку вже в найближчому майбутньому. Могилянка також може пишатися великою кількістю наукових центрів, але які плануємо об’єднати під однією "парасолькою". Така модель управління науковою діяльністю допоможе взаємодіяти різним центрам та сприяти синергетичному ефекту. Завдяки такій синергії буде можливість створювати міждисциплінарні проєкти, дослідження та отримувати фінансову підтримку міжнародних донорів.
Варто додати, що ми замислюємося над інституалізацією патентування інтелектуальної власності саме в університеті. Це дуже важливо, адже у світі вже говорять, що є прямий зв’язок між кількістю патентів та рівнем ВВП у країні. Це те, що може дати високі показники, як у міжнародних рейтингах для університету, так і для країни.
І наостанок хочеться згадати про ініціативу, яку плануємо реалізувати — це "Інноваційна екосистема сталого розвитку". Це відкрита система інтеграції в процеси сталого розвитку зацікавлених сторін — особистостей, компаній, інвесторів, громад, муніципалітетів, навчальних закладів. Проєкт передбачає розбудову соціальних комунікацій через об’єднання зацікавлених сторін із метою створення, реалізації та масштабування економічно-обґрунтованих еко-відповідальних проєктів, які сприятимуть забезпеченню сталого розвитку.
— До речі, як вдалося вибудувати дистанційну роботу? З якими проблемами стикалися, і як наразі проходить процес, що вважаєте потрібно було б ще доробити?
— Це був потужний виклик, і дуже складно було на початку пандемії. Але хочу сказати, що в Могилянці створена внутрішня платформа для електронного навчання. І нас мотивували ще до початку карантину наповнювати цю платформу матеріалами, використовувати в навчальному процесі, але мало викладачів використовували можливості цієї платформи.
Але коли почався карантин, ми зрозуміли, що виходу немає. І Центр електронної освіти почав дуже швидко вводити людей у курс справ, проводилися тренінги для навчання колег для того, щоби зрозуміти всі можливості цієї платформи. Це дало можливість опанувати багато нових інструментів для дистанційного навчання. І зараз намагаємося найскладніші завдання зробити більш цікавими, неординарними і зручними через онлайн-платформи.
Але бар’єри все одно присутні, наприклад, старшим викладачам важче освоювати ці нові технології. Не всім, але є такі. Ще одним із найбільших викликів було питання, як провести практичне заняття, наприклад, з хімії чи фізики. Та викладачі шукали варіанти, знімали відео, шукали їх в інтернеті, і намагалися рухати цей процес.
У нас є концепція креативного хабу й наукового парку, в університеті також є багато наукових центрів, і це все хотілося б об’єднати під однією "парасолькою". Прагнула б до створення такої моделі управління науковою діяльністю в університеті, де не кожен центр буде сам по собі, а досягти того, щоби взаємодія цих центрів дала дуже серйозний синергетичний ефект. Це й міждисциплінарні проєкти, і дослідження, і можливість підготовки проєктів, фінансованих європейськими країнами або США. Такі можливості є, і їх треба використовувати.
Також замислюємося над інституалізацією патентування інтелектуальної власності саме в університеті. Це дуже важливо, адже у світі навіть говорять, що є прямий зв’язок між кількістю патентів та рівнем ВВП у країні. Це те, що може дати високі показники, як у міжнародних рейтингах для університету, так і для країни.
Також ініціюємо проєкт "Інноваційна екосистема сталого розвитку". Це відкрита система інтеграції в процеси сталого розвитку зацікавлених сторін — особистостей, компаній, інвесторів, громад, муніципалітетів, навчальних закладів. Проєкт передбачає розбудову соціальних комунікацій через об’єднання зацікавлених сторін із метою створення, реалізації та масштабування економічно-обґрунтованих еко-відповідальних проектів, які сприятимуть забезпеченню сталого розвитку.
— Скільки часу потрібно для реалізації всіх цих проєктів? Рік, п’ять, може десять?
— Насправді багато роботи вже здійснено спільно з колегами. Варто розуміти, що важливим наразі є управлінський облік витрат, щоб, зокрема, обґрунтовувати пропозиції з вартості навчання чи інших потреб. Я бачу, що дещо потрібно систематизувати, об’єднати, зробити аналіз бізнес-процесів, хоча університет і не є бізнесовою структурою, але має бути взаємодія в університеті всіх ланцюгів, які забезпечують діяльність. Адже, з одного боку, університет є державною установою, а з іншого — нам не заборонено створювати такі бізнес-одиниці як наукові парки, технопарки тощо. Тому те, що вже зроблено, нам необхідно просто систематизувати, запустити цей стартап на ринок та працювати.
Думаю, що в межах п’яти років можна досягти всіх заявлених цілей, а навіть більше, якщо поставлені завдання будуть підкріплені відповідними прозорими та відповідальними діями, кількісними та якісними результатами, які як і спільнота Могилянки, так і всі стейкхолдери зможуть відчути.