4-5 вересня в китайському Ханчжоу відбудеться щорічний саміт G20. Російський політолог Андрій Піонтковський вважає, що спроби Кремля проштовхнути на саміті свій порядок денний щодо українського питання можна вважати скоріше невдалими. У будь-якому разі запланована Москвою зустріч в урізаному нормандському форматі, без Порошенка, не відбудеться. Особливо образливим для Росії це виглядає порівняно з її успіхами на сирійському напрямі. Також Піонтковський пояснив, чому в пропозиції Леоніда Кравчука організувати розмову президентів України і Росії є сенс. Адже Порошенко, риторика якого відносно РФ стала набагато жорсткішою, зможе сказати в обличчя Путіну все, що про нього думає.
На G20 Путін буде намагатися позиціонувати себе в найбільш вигідному світлі у двох конфліктах — в Україні та Сирії. Щодо України, ми всі пам'ятаємо ту істерику, яку влаштувала Москва після свого абсолютно халтурного Гляйвица. "Українські терористи в Криму", "виходимо з Нормандського формату", "не забудемо, не пробачимо загибель наших військовослужбовців". Дуже швидко з'ясувалося, що все це було якоюсь абсолютно примітивною провокацією.
Але деякий час Москва все ж мусирувала інформацію, що в рамках G20 буде зустріч не Нормандської четвірки, а лідерів Франції, Німеччини і Путіна. Що, звичайно, з боку Франції і Німеччини було б абсолютно образливим викликом щодо України. Тому що до цього планувалося, що саме зустріч у стандартному Нормандському форматі — тобто з участю Порошенка — відбудеться в Китаї. Ну, слава Богу, кілька днів потому з'ясувалося, що до такої ганьби Німеччина і Франція не дійдуть. Хоча двосторонні контакти Путіна і з Меркель, і з Олландом не виключені. Тож тут Москва зазнала швидше поразки, що зумовлювалось цілком фарсовою постановкою всієї цієї історії про "українських терористів".
Щодо Сирії, то догоджання Америки перед Путіним і Лавровим є просто дивним! Москва в Сирії абсолютно очевидно займається не боротьбою з ІДІЛ, а фізичним знищенням опозиції, що орієнтується на Захід. І, крім того, винищенням з повітря цивільного населення Алеппо. За останніми даними правозахисних організацій, в результаті акцій російських ВКЗ вже вбито кілька тисяч чоловік.
А цей клінічний ідіот Керрі ніяк не може відмовитися від зустрічей з Лавровим, бігає по всьому світу з цим Ріббентропом і весь час захопленим тоном вигукує : "О, Сеергей, Сеергей! Як конструктивно ми поговорили з Сеергеєм!" Блакитна мрія Москви — разом з американцями побомбардувати Алеппо. Сьогодні знову поширювалася інформація про подібні плани, і американці змушені були її спростувати.
Кремль хоче пов'язати американців із собою кров'ю, спільними військовими злочинами. Тим самим убезпечити себе від майбутнього Гаазького трибуналу: "Ну як же! Адже ми разом з американцями бомбили!" Думаю, певною перемогою Москви на сирійському напрямі є згода Обами зустрітися з Путіним. Але знову ж таки було підкреслено, що це буде неформальна зустріч на полях "Великої двадцятки".
На саміті Росія буде шантажувати Захід: "Якщо ви не погодитеся на нашу інтерпретацію Мінських угод і не змусите Україну прийняти її, будемо шукати інші рішення, в тому числі військові". Думаю, до такого божевілля, як реальна війна, Москва не готова. Однак такого масштабу навчань і перевірок не було, наскільки я пам'ятаю, з часів вторгнення в Чехословаччину в 1968 році. Більше того, з 1945 року не було і тотальної перевірки функціонування цивільних міністерств в умовах військового часу, яка нині проводиться. Понти розвалені максимальні з метою залякати Захід. Вся путінська агентура від "кіссенджерів" до "штайнмайєрів" вже включилася на повну: мовляв, не треба ображати цих росіян, а то вони взагалі чорт знає, що можуть наробити.
У розмові Порошенка з Путіним напряму, який пропонує екс-президент України Кравчук, є сенс. Завжди корисно лідерам країн поговорити відверто. Порошенко зможе сказати Путіну все, що він про нього думає. Між іншим, я звернув увагу, що під час святкування Дня незалежності України риторика українського президента була значно жорсткішою, ніж раніше. Він говорив, що два роки триває війна, і це реальність, з якою потрібно рахуватися. І злочинці, які її розвязали, повинні відповісти за це. От нехай те ж саме скаже і Путіну. Нехай скаже, що Україна ніколи не піде на зміну своєї Конституції і знищення своєї держави заради примх кремлівського пахана. Тому що зрозуміло, що Москві потрібен не Донбас і навіть не Крим, а вся Україна.