У середу, 27 липня, Верховна Рада призначила генеральним прокурором України нардепа від "Слуги народу" Андрія Костіна замість нещодавно звільненої Ірини Венедіктової. Ким є новий шеф прокурорів і чи мають під собою основу думки експертів про концентрацію влади в силових органах з боку однієї владної команди, читайте в матеріалі "Апострофа".
Хто він - новий генпрокурор?
Показово, що підтримка парламентської зали під час голосування за генерального прокурора виявилась вельми солідною: кандидатуру Костіна підтримали 299 депутатів, 32 утрималися. Ніхто не виступив проти.
Андрій Костін – одесит, закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова за спеціальністю "правознавство", увесь час до роботи нардепом працював юристом. Пройшовши усі щаблі адвокатської кар'єри, врешті ставши директором Адвокатської компанії "Право", заступником голови Ради адвокатів Одеської області.
Політикою займався на регіональному рівні: у 2010 році став депутатом Одеської міськради від "Фронту змін". Тим не менш, зв'язки, напрацьвані у Києві, спрацювали, і у 2019 році Костін був обраний народним депутатом від партії "Слуга Народу" номером 108 у списку як безпартійний. Після чого спочатку був заступником голови Комітету з питань правової політики, а пізніше його очолив.
До свого потрапляння в Раду Костін не мав за собою особливих "гріхів", однак три роки депутатства привнесли в його біографію кілька неоднозначних моментів. Так, за даними руху "ЧЕСНО", у 2019-2020 роках Андрій Костін не декларував жодного місця проживання в Києві, хоча отримував бюджетну компенсацію для оренди житла або винаймання готельного номера.
У силову вертикаль Костіна сватають давно. У 2021 році Костін брав участь у конкурсі на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але не пройшов співбесіду у конкурсної комісії. Цікаво, що за даними "Апострофа", кандидатура Костіна розглядалася на посаду генерального прокурора ще зимою 2020 року. Але тоді це крісло віддали Ірині Венедиктовій.
Представники руху "ЧЕСНО" звертають увагу, що Костін як голова комітету з правової політики відповідальний у парламенті за судову реформу, і саме в період його керівництва комітетом реформа блокувалася, а необхідні законодавчі зміни та пропозиції спотворювалися. Це стосується, зокрема, перезапуску ключових органів судового контролю - ВККС та ВРП.
"Друзів Єрмака" прибуло
Попередниця Костіна Ірина Венедіктова, намагаючись утриматися на посаді, показувала блискучу статистику, розповідала про величезну кількість розкритих злочинів, різке покращення боротьби з корупцією. Утім, експерти досить скептично ставилися до такого роду заяв. Робити якісь прогнози про те, як працюватиме її наступник - зарано, але є фактор, який дозволяє робити певні припущення. Як стверджують "Апострофу" одразу кілька джерел, призначення Костіна лобіював персонально Андрій Єрмак, з яким новий генпрокурор, за його ж словами, знайомий давно.
Цікаво, що в Одесі нардепа навіть називали "оком Єрмака". Виходячи з цього, позиції керівника ОП у владі доволі відчутно посилились аж до побоювань наслідків від цього. Проте, на думку політолога Віктора Небоженка, поки зарано говорити про всемогутність Єрмака, який називає себе "універсальним менеджером президента". Нині голові ОП доводиться займатись усім: і будівництвом доріг, і електрикою, і дипломатією, таємними операціями і кадровими призначеннями, і в нинішній ситуації він підбирав і підбирає людей, яких він знав і на яких розраховує.
"Проблема в тому, що кілька місяців тому Вашингтон сказав: будемо працювати не з Єрмаком, у нього нема ніяких повноважень окрім великих господарчих клопотів. Ми працюватимемо в цілому з військовими та правоохоронними інституціями. Відповідно, те, що зараз, можливо, обіцяв при призначенні Єрмаку непоганий адвокат Костін, може "розплитись", адже перше, що зроблять США - запросять його у Вашингтон на оглядини, де не буде Єрмака і буде серйозна розмова, що робити далі", - каже експерт.
За його словами, мова буде йти не про боротьбу зі злочинністю та воєнні злочини, а про те, щоб налагодити формальні, інституційні відносини між САП, яка буде займатись покаранням за елітну корупцію, і Офісом генпрокурора.
"Зараз офіційно все залежить від генпрокурора, але якщо не запрацює САП - це буде і велика невдача для президента Зеленського, адже саме по тому як працюватиме САП, оцінюватимуть всю прокуратуру, а не навпаки, як це було досі. Тобто, Єрмак, може, й повпливав на призначення Костіна, але Захід зараз активно займеться генпрокурором, а особливо його заступниками", - додає Небоженко.
На думку політичного експерта Олексія Голобуцького, у "слуг народу" дуже коротка лава запасних, тому особливого вибору, кого призначати генпрокурором не було.
"Костін - голова профільного комітету, юрист, займався цим все життя, на відміну від тих, в кого тільки диплом юриста є. Разом з тим, владі не потрібна була людина з бездоганною репутацією на цій посаді - згадаймо, Костіна відсіяли у конкурсі на голову САП. Мабуть, це повинно щось означати, так?, - каже експерт "Апострофу".
Голобуцький відзначає, що в тому, щоб розставляти своїх людей на ключові посади в силових вертикалях, керівника ОП зараз не обмежує нічого, крім бажання Зеленського. Зараз не йдеться про те, погано це чи добре. У Єрмака є така можливість - і він робить те, що зробила б будь-яка людина в системі, де не існує балансу інтересів та інститутів, які можуть протидіяти монополізації влади, тим більше у військовий час - зокрема, йдеться і про парламент. Тут головний аргумент Єрмака і Зеленського - те, що їх зараз підтримує 75% населення, зазначає Голобуцький.
В одному сумніватися не доводиться – влада відчуває тиск Заходу, який уважно слідкує за нинішніми призначеннями на найвищі посади, і висновки робляться дуже швидко.
"В ОП роблять все, щоб закріпити свої позиції та становище. Якщо голова САП буде справді незалежним у зв'язці з НАБУ та під контролем західних країн, це може стати серйозною небезпекою для нашого політичного класу. Тому для мінімізації проблем влада і закріплює силовий блок за собою", - каже Голобуцький.
Укріпляючись, Володимир Зеленський будує не команду, де у кожного своя ділянка роботи, за яку він відповідає. Він формує оточення, своєрідний "двір царя".
"Наскільки чудово Зеленський з дружиною справляється з презентацією України в світі, використовуючи яскраві меседжі, настільки ж йому нецікава внутрішня політика України, яку він віддав на відкуп ОП та Єрмаку, що, безумовно, має наслідки", - резюмував Віктор Небоженко.
