У суботу, 29 квітня, Дональд Трамп відпрацює свій 100-й день президентом США. "Апостроф" проаналізував, з чим США і сам американський президент підійшли до цієї дати. Президента та його адміністрацію критикують за відсутність зрозумілої стратегії на зовнішній арені, хаотичні рішення і суперечливу риторику. Але є і позитив: Дональду Трампу не вдасться реалізувати всі свої передвиборчі обіцянки.
У ці дні глава Білого дому Дональд Трамп зустрічає свій перший серйозний ювілей — 100 днів на посаді президента. Після інавгурації Трамп встиг зробити багато заяв, що суперечать одна одній, та змінив свою думку щодо багатьох питань. Втім, тих, хто стежить за Трампом або цікавився його поглядами до президентства, це не повинно дивувати.
Міжнародна діяльність
Зрозуміло, що увага була прикута насамперед до того, як Дональд Трамп буде реалізовувати свої плани у відносинах з Росією, Китаєм, НАТО. Використання хімічної зброї в Хан-Шейхуні стало для Білого дому підставою випробувати мову ультиматумів на Кремлі. Після цього відбулася обережна зустріч держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим та президентом РФ Володимиром Путіним. Очевидних результатів вона не мала. Надалі Трамп може як підвищувати градус напруги у відносинах між країнами, так і спробувати згладити суперечності. Справжня "велика угода" на зразок ялтинської 1945 року зараз неможлива. Але хто дасть гарантію, що Трамп не спробує укласти іншу угоду?
Для України стало полегшенням те, що американська президентська адміністрація зберегла лінію попередників по Криму і Донбасу: вже не раз представники Білого дому заявляли, що очікують від Кремля деокупації півострова і виконання Мінських домовленостей. Хоча Трамп, констатуючи кризу у російсько-американських відносинах, досі іноді говорить про те, що США і Росія коли-небудь обов'язково помиряться. Але поки український та російський президенти все ще очікують зустрічі з Дональдом Трампом. Додає занепокоєння те, що у проекті бюджету США на 2018 рік заплановано триразове скорочення фінансової допомоги Україні — до $ 177 млн.
Питання України для США похідне від питання американо-російських відносин. Тому і надалі воно залежатиме від динаміки відносин між Вашингтоном і Москвою. І зараз все говорить про те, що покращення чекати не варто, вважає керівник програми дослідження українсько-американських відносин центру "Українська Призма" Юлія Курнишова. "Дуже складно буде повернути тенденції назад, знайти якісь сфери зіткнення. Дві країни при нинішніх лідерах встигли розійтися дуже далеко. Сторони приречені на продовження конфронтації, і мені здається, що тенденція буде тільки підсилюватися".
Але це не заважає Трампу і надалі продовжувати свій курс на економізацію міжнародних відносин. Тому, зазначає Курнишова, плани американського керівництва щодо скорочення допомоги Україні і були прогнозовані.
"Може бути, не в такому обсязі, але варто очікувати, що пропозиції Трампа по скороченню допомоги Україні все-таки будуть затверджені у Конгресі, — вважає аналітик. — Розмови про скорочення фінансової допомоги, насправді, почалися навіть на за Трампа — вони були ще при Обамі". Однозначно не варто Україні сподіватися на отримання летальної зброї, оскільки у Вашингтоні такі ідеї сприймають як утопію.
Ще не визначилися відносини з основними партнерами та противниками — для США такі сміливі кроки занадто ризиковані і будуть сприйматися як кидання рукавички Росії. І для США, і для РФ у цій грі ставки дуже високі. "Судячи з того, як Трамп повівся в Сирії, він зайняв таку позицію, що не збирається жартувати. Його не візьмеш на "понт". Але Росія це, звичайно ж, зовсім не Сирія. Думаю, Росії теж вистачить здорового глузду, щоб не доводити обставини до екстремальних ситуацій", — прокоментувала Курнишова.
В цілому для України перші сто днів Трампа вона вважає вдалими, оскільки з точки зору передвиборчої риторики "все могло бути набагато гірше". Україні пощастило, що на політику Трампа вплинули розслідування та підозри у зв'язках з РФ.
Поки не реалізовані плани Трампа щодо питання торгового дефіциту США з Китаєм. Трамп спробував використовувати бомбардування аеродрому в Сирії, а потім направлення ударної групи ВМС до Корейського півострова для тиску на Пекін. Трамп довго критикував Китай за бездіяльність у питанні ядерної програми Північної Кореї. Після зустрічі з лідером КНР Сі Цзіньпіном він ніби прозрів і розповів журналістам The Wall Street Journal: "Після десяти хвилин розмови я зрозумів, що все не так просто. Я серйозно вважав, що Китай має величезну владу над Північною Кореєю. Але це не те, що ви могли б подумати". Вже незабаром Трамп повернувся до колишньої риторики: хоча і визнав, що нічого простого в цьому немає, президент заявив, що Китай, якщо захоче, вирішить проблему КНДР.
Не менш суперечливою була риторика Трампа щодо НАТО. Спочатку він називав Північноатлантичний альянс застарілою організацією, яку слід замінити іншою, що спеціалізується на боротьбі з тероризмом. Буквально пару тижнів тому Трамп на спільній конференції з генсеком Йенсом Столтенбергом відмовився від своїх слів. Якщо точніше, заявив, що НАТО більше не є застарілим, оскільки бореться з тероризмом. Суть цього висловлювання залишається незрозумілою. У недавньому інтерв'ю інформагентству AP про свої 100 днів на посаді Трамп зміну позиції пояснив так: він назвав в інтерв'ю CNN Північноатлантичний альянс застарілим ще до вступу на посаду, коли "знав небагато про НАТО", а тепер "знає багато".
Ще на початку квітня президент США говорив про Башара Асада як про політичну реальність, з якою треба змиритися. У схожій тональності про президента Сирії говорили інші представники Вашингтона, включаючи Тіллерсона і посла США в ООН Ніккі Хейлі. Квітнева хімічна атака, в якій звинувачують Асада, змінила багато. Завдяки рішенню завдати ракетного удару по сирійській урядовій військовій базі Трамп заробив похвалу громадськості, політиків, оглядачів та політичних коментаторів у США і, схоже, одночасно закрив собі шлях для компромісів по Сирії. "Моє ставлення до Сирії та Асада [після хімічної атаки] сильно змінилося", — стверджує Трамп.
Схоже, що це не допомогло вплинути на ставлення громадськості до американського президента. Рейтинг схвалення його дій становить 42% — це найнижчий рівень (саме для такого раннього терміну роботи) з часів 34-го президента США Дуайта Ейзенхауера, який обіймав цю посаду з 1953 по 1961 рік. Згідно з тим же опитуванням ABC News і Washington Post, 56% американців вважають, що Трамп у перші сто днів не виконав багато власних обіцянок. А дані опитування NBC і The Wall Street Journal свідчать про те, що робота Трампа не подобається 54% американців. При цьому 64% респондентів оцінюють роботу президента на початку терміну як посередню чи погану. Схвалюють діяльність Трампа 40% опитаних, що майже на 20% нижче показників, які були зафіксовані відразу після інавгурації Трампа. Але його рейтинг падав і нижче — до 35%, згідно з даними окремих інститутів громадської думки. Ті дослідження ABC і NBC Трамп назвав неправдивими.
Трамп непередбачуваний не тільки для ворогів і суперників США, до яких належать РФ та Китай відповідно, але і для своїх союзників. Та що там говорити — для американців теж! Ось що про це нещодавно написали журналісти німецького журналу Spiegel Аннет Майрітц і Марк Пітцке: "Не тільки несподіваний удар по Сирії, але і скидання гігантської бомби в Афганістані або погрози щодо Північної Кореї повинні продемонструвати силу і рішучість. Але в тому, що стосується стратегії після раптових дій, Трамп тримає міжнародних партнерів в невіданні".
У Spiegel зазначають, що з цілої сукупності зовнішньополітичних напрямків курс адміністрації Трампа чи то по Ірану, Сирії, Росії або ізраїльсько-палестинському конфлікту — залишається неясним.
Крила адміністрації
Схоже, всередині президентської адміністрації триває боротьба за владу між ідеологічними супротивниками — в першу чергу, правими націоналістами і "демократами". На початку квітня Трамп відкликав радника Стівена Беннона, одного з найнебезпечніших членів команди з точки зору поглядів, з його посади в Раді національної безпеки. Для американських ЗМІ це стало ознакою того, що Беннон програв у конкуренції з ще одним радником Трампа, Джаредом Кушнером, який одночасно є зятем американського президента. Ще нещодавно Беннона, якого пов'язують з так званими альтернативними правими, називали сірим кардиналом Білого дому.
Як стверджують ЗМІ, Кушнер та дочка Трампа Іванка не тільки переконують президента відмовитися від деяких його екстремальних ідей, але, може бути, і підкидають інші. Вражена "хімічною" жорстокістю у Сирії Іванка нібито підштовхнула батька до ракетної атаки на сирійську військову базу. Про це спочатку повідомили британські журналісти з посиланням на джерела в адміністрації. Потім роль Іванки підтвердили син Трампа Ерік та спікер Білого дому Шон Спайсер. Очевидно, що метою було створення для дочки і радниці президента хорошого іміджу. Насправді, в цьому скоріше проглядається вплив глави Пентагону Джеймса Меттіса і радника Трампа Герберта Макмастера, який прийшов на зміну Майклу Флінну. Беннон був категоричним противником тієї ракетної атаки.
Кушнер не тільки протистоїть в адміністрації впливу Беннона. Він ще й узяв на себе масу обов'язків, включаючи досягнення миру на Близькому Сході і питання міжнародної торгівлі, через що преса називає його то "Супер-Джаредом", то фактичним держсекретарем. А старшому раднику президента США всього 36 років.
"Ролі Іванки, Беннона і зятя схожі на непотизм", — сказав в коментарі "Апострофу" професор політології Ратгерського університету в Ньюарку Олександр Мотиль. Окремо він відзначив, що сам Трамп набагато більше грає у гольф, ніж його попередники. Цей факт дійсно став предметом для жартів на адресу президента США.
Дональд Трамп набагато більше грає в гольф, ніж його попередники
У цей час вплив справжнього держсекретаря Рекса Тіллерсона під питанням, як і роль Держдепартаменту США взагалі.
"Держдеп до того маргіналізований, що незрозуміло, наскільки взагалі Тіллерсон має якусь ініціативу і повноту влади. Держдеп знекровлений. Якщо ініціатива Трампа пройде, його уріжуть ще на 30%. Це говорить про те, що американська дипломатія переживає не найкращі часи", — прокоментував американський політолог Пітер Залмаєв, директор міжнародної некомерційної організації "Євразійська демократична ініціатива".
Внутрішня політика
Світ в контексті будь-якого американського президента природним чином більше цікавить зовнішня політика Вашингтона. Але ми бачимо, наскільки сильно внутрішня політика диктує Білому дому міжнародну. Розслідування, які тривають у комітетах Сенату і Палати представників з розвідки, після демонстрації сили Трампа у Сирії та Японському морі нікуди не зникли і все ще становлять загрозу для нього. Незалежно від того, чи було співробітництво між командою Трампа і представниками Кремля — розслідування підриває авторитет Білого дому. І, крім того, відчутно впливають на політику на російському напрямку.
Додатково до цього Трамп провалився з ідеями перегляду Obamacare та імміграційними заборонами. Як відзначають американські політичні аналітики, Трамп не міг не знати, що не проштовхне ці нововведення, якби адміністрація провела належний підготовчий аналіз.
Багато хто впевнений, що Трамп сам не вірив, що стане президентом, тому робота адміністрації й супроводжується безглуздими проблемами на багатьох фронтах, включаючи безліч вакантних посад. За інформацією The Washington Post, Трамп не очікував такого великого обсягу роботи: набирати співробітників Білого дому, міняти регламенти. Застала його зненацька, якщо вірити журналістам, і складність системи охорони здоров'я.
Однією з очевидних невдач Трампа стала історія з будівництвом "стіни" на кордоні з Мексикою. Мехіко очікувано не взяв на себе витрати на реалізацію цієї ідеї, але Трамп продовжує говорити про користь "стіни". Тільки тепер її будівництво (оцінки варіюються від $ 10 млрд до $ 70 млрд) доведеться оплатити американцям. Наполягаючи на фінансуванні будівництва, Трамп створив загрозу припинення роботи уряду (Government Shutdown). Що іронічно, дедлайн за погодженням витрат з Федеральних бюджету збігся зі стоденним ювілеєм Трампа.
Однією з очевидних невдач Трампа стала історія з будівництвом "стіни" на кордоні з Мексикою
Якщо говорити про обіцянку Трампа повернути робочі місця у США, президент поки тільки розпорядився дослідити це питання: у квітні він підписав указ про вивчення стану американських товарів на ринку, спрямований на захист американських виробників і робітників.
Професор політології Ратгерського університету у Ньюарку Олександр Мотиль у коментарі "Апострофу" зазначив, що поки "досягнення" президента на внутрішній арені обмежуються скасуванням агентства із захисту навколишнього середовища та призначенням нового члена Верховного суду. Реформа системи охорони здоров'я провалилася, податкова реформа досі не відбулася, а у Білому домі та уряді панує хаос і є безліч порожніх посад.
Перші сто днів президента Трампа залишають неоднозначні почуття. З одного боку, в контексті зовнішньої політики США багато залишається незрозумілим, а насправді зроблено мало. З іншого боку, з огляду на передвиборчі обіцянки, ситуація складається краще, ніж могла б, додає Мотиль: "Загалом, Трамп не досяг, чого хотів. що, власне, стало найбільшим його позитивом. На міжнародній арені могло б бути набагато гірше".
За словами Мотиля, Трамп усвідомив важливість НАТО та дружніх відносин з Китаєм, і те, що РФ є викликом, а стіни на кордоні будувати не так вже й легко. Однак стратегія на Близькому Сходу і по КНДР залишається туманною. "Трамп прийняв тверду лінію, але для чого, з яким бажаним результатом — невідомо. Є ознаки, що на міжнародній арені він стає більш традиційним американським президентом", — вважає політолог.
Весь світ дивився шоу від Дональда Трампа і в перші сто днів президента. І воно триває.
