RU  UA  EN

Субота, 25 січня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.10
Світ

Ліга Європи 2019/20: усі новости, результати, відео

Тривожні дзвіночки: як "партія холодильника" морозить дружбу Хорватії з Україною

Президентом балканської країни став колишній комуніст

Президентом балканської країни став колишній комуніст Фото: Getty images

Поки українці зустрічали Новий Рік та Різдво, в Хорватії відбулися президентські вибори, на яких лідер Соціал-демократичної партії Хорватії Зоран Міланович переміг чинного "консервативного" президента Колінду Грабар-Китарович з результатом у 52% голосів проти 47%. Попри те, що вибори не були наповнені скандалами та агресією, всі проблеми та протиріччя хорватського суспільства проявилися повною мірою. "Апостроф" вирішив дізнатися, як зміна влади у Хорватії, яка зараз головує в Раді Євросоюзу, вплине на зовнішню та внутрішню політику балканської держави та її відносини з Україною.

Перемога "Партії холодильника"

Обрання Мілановича – колишнього комуніста, який свого часу відзначався фразами про "громадянську війну в Хорватії", і якого на дух не переносять хорватські ветерани війни 90-х - позначило розкол в хорватському суспільстві, в якому "партія холодильника" перемогла консерваторів та патріотів. Адже головні обіцянки Мілановича стосуються економіки і соціальної сфери, і нагадують добре знайоме українцям "покращення життя вже сьогодні". Також доволі чітко проявилося територіальне розмежування виборчих вподобань хорватів. Жителі приморських регіонів та великих міст здебільшого підтримали Мілановича, в той час як області, що зазнали впливу війни, залишилися більш прихильними до кандидата від Хорватської демократичної співдружності (ХДС) — партії, заснованої першим президентом незалежної Хорватії Франьо Туджманом.

Які ж зміни політичного курсу чекають на Хорватію за президентства Мілановича? В першу чергу, не варто очікувати жодного відхилення від спільної політики ЄС і НАТО — це питання після приєднання країни до обох організацій для суспільства вже неактуальне. А тому саме внутрішньополітична арена стане головним полем для змін та поворотів.

"Політичний курс нового хорватського президента буде більш прагматичним та більш поміркованим в усіх сенсах, більш орієнтованим на покращення життя "маленького хорвата". На цьому будуть базуватися і внутрішні, і зовнішньополітичні рішення", - пояснила "Апострофу" засновниця проекту "Балканський оглядач" Наталя Іщенко.

Тим не менш, до парламентських виборів новообраний президент країни буде дуже скутим у своїх рішеннях: баланс влади у Хорватії після конституційної реформи 2000 року зміщений в сторону парламенту.

Колінда Грабар-Кітарович підкорила серця багатьохФото: Getty images

"Яскраво вираженою президентською республікою Хорватія була в буремні 90-ті., коли "батько нації" і перший президент цієї молодої держави Франьо Туджман дійсно тримав у своїх руках основні важелі впливу на зовнішню та внутрішню політику (водночас Туджман очолював і правлячу партію – ХДС, - "Апостроф"). Авторитарні нахили першого хорватського президента значною мірою стали на перешкоді євроатлантичним перспективам Загреба, а тому в 2000 році, після смерті Туджмана й оновлення влади, коли країну очолили лівоцентристи, нове керівництво Хорватії на чолі з президентом Стіпе Месичем всерйоз обмежило владні повноваження глави держави", - розповів "Апострофу" дослідник історії та політики Балканського регіону Анатолій Демещук.

Друзі Росії та захисники толерантності

Міняти керівництво держави Хорватії довелося якраз в період свого головування в Раді ЄС. І у нового керівництва є шанс вплинути на політику не лише своєї країни, але і всього Євросоюзу. Що не може не викликати тривогу, адже в Соціал-демократичній партії, яку очолює новий президент, є прихильники більш дружньої політики щодо Росії. Зокрема, йдеться про колишнього президента Степана Месіча, який неодноразово виступав за скасування санкцій проти Росії.

"Питання "номер один"– якою буде санкційна політика щодо Росії з боку нової влади Хорватії. Є вже тривожні дзвіночки, але поки що дуже турбуватися не варто, - пояснила Наталя Іщенко. - По-перше, поки що офіційно новий президент ідею про можливість пом’якшення санкційного тиску на РФ не озвучує. По-друге, для настільки помітної корекції зовнішньополітичного курсу потрібно мати контроль над урядом – Хорватія все ж такі більше парламентська, аніж президентська республіка. Втім, вибори нового парламенту очікуються лише в другій половині року, коли Хорватія вже не буде головувати в ЄС".

Крім того, новообрана хорватська влада навряд чи буде намагатися серйозно вплинути на курс ЄС і з огляду на відданість ідейному курсу Брюсселю, принаймні, на рівні зовнішньої атрибутики. Як зазначає Анатолій Демещук, Зоран Міланович є "типовим носієм цінностей нинішнього вищого істеблішменту ЄС".

"Його риторика про різноманіття, толерантність і повагу до прав усіх меншин (як національних, так і релігійних і сексуальних) на 100% корелюється з офіційною лінією Брюсселя. А до його обрання Хорватія навпаки дещо виділялася в ЄС, умовно кажучи, "правизною" своєї влади. Зовнішня політика Хорватії за Мілановича, з огляду на це, буде рухатися у спільному фарватері Євросоюзу. Щодо санкцій проти РФ – Хорватія однозначно йтиме тут за офіційною позицією ЄС та його миротворчою риторикою", - зазначив Анатолій Демещук.

"Хорватський досвід" для України під загрозою?

Утім, є інше важливе питання – щодо ймовірного охолодження відносин з Україною. Зокрема, через поразку на виборах з посту лідера партії ХДС піде чинний прем’єр Хорватії Андрій Пленкович, відомий своїм дуже прихильним ставленням до України.

Новообраний президент Хорватії Зоран МілановичФото: Getty images

"Суто на людському рівні консерватори більш прихильно ставляться до України", - зазначає Наталя Іщенко.

Може відбутися відкат і в іншому вкрай важливому питанні. Так, за часів перебування при владі консерваторів часто проводилися паралелі між війною за незалежність Хорватії, а також конфліктом з так званою "Республікою Сербської країни", і війною на Донбасі.

загрузка...

"Кілька років тому Загреб висловив готовність поділитися з Києвом своїм досвідом мирної реінтеграції окупованих території (це мало місце під егідою ООН в 1995-1998 роках у Східній Славонії). І протягом цілого року від низки українських високопосадовців не раз було чути про ідею здійснити щось подібне на Донбасі", - розповів Анатолій Демещук.

"Ліваки" на чолі з Мілановичем, найімовірніше, спустять дане питання на гальмах. Справа в тому, що вони у своїй політичній риториці усіляко зіскакують з теми війни з Сербією. На цю проблему з новою владою у Хорватії натякають і експерти. Справа в тому, що всі проекти "поділу досвідом" з Україною опиралися на підтримку цих ідей саме консерваторами. А тому з приходом до влади соціал-демократів ситуація може докорінно змінитися.

"Соціал-демократи, зокрема і президент, які не хочуть згадувати свою власну війну, навряд чи захочуть "возитися" із чужим збройним конфліктом. Тому майбутнє всіх робочих груп із вивчення хорватського досвіду мирного врегулювання під питанням. Хоча, знову ж таки, остаточно це стане зрозуміло лише після парламентських виборів", - наголосила Наталя Іщенко.

загрузка...

Новости партнеров

‡авантаженнЯ...

Читайте також

Україна самотужки не переможе Росію, треба діяти двома шляхами - Ребекка Гармс

Німецький політик Ребекка Хармс в інтерв'ю Апострофу поділилася прогнозами на 2020 рік

Новий парламент для Британії: що тепер буде з Brexit та Шотландією

Як вибори у Великій Британії вплинуть на Брексіт і розпад Королівства - з'ясовував Апостроф

Існує єдиний спосіб вирішити конфлікт на Донбасі - французький дослідник

Французький дослідник Ульріх Буна розповів Апострофу, чому Зеленський піддався тиску у Парижі і пішов на компроміс, чи можливо повернути Донбас і чи насправді це потрібно Україні зараз, а також про сильні аргументи Нафтогазу для газових торгів з РФ

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...