У вівторок, 17 травня, голова Конституційного суду Росії Валерій Зорькін несподівано заявив, що РФ "не є повністю правовою демократичною державою". Для такого висловлювання може бути кілька причин, одна з яких пов'язана з українськими політв'язнями , яких незаконно утримують у Росії. Кремлю вже давно слід їх видати або обміняти, оскільки це може бути вигідно як владі, так і російському суспільству, упевнений російський правозахисник Лев Пономарьов.
Кожного разу, коли мене просять прокоментувати заяву голови Конституційного суду (КС) РФ, я з настороженістю очікую, що це буде за заява. Тому що в деяких випадках доводиться її спростовувати. Втім, сьогодні неординарний випадок.
Заява про те, що Росія не є повністю правовою державою, – рідкісне явище для голови Конституційного суду. За словами Зорькіна, таке враження, що він хотів би перейти у правову державу, але нині ми знаходимося "у транзиті".
Я підозрюю, що, говорячи таким чином, Зорькін намагається виправдати в тому числі дії Конституційного суду РФ. Тому що КС не кидається на амбразуру, захищаючи Основний закон країни. Іноді цей орган діє сумнівно. При цьому особисто Зорькін взагалі іноді виступає не як голова КС, а як публіцист або політик. Час від часу він робить висловлювання неприпустимі для голови Конституційного суду.
Можливо, своєю заявою він дає зрозуміти, що КС Росії не збирається часто повторювати практику 19 квітня (тоді КС РФ уперше дозволив не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, йшлося про право ув'язнених голосувати, - "Апостроф"), що це рішення було прийнято надто драматично. Сьогодні багато хто побоюється, що РФ відмовиться виконувати будь-яке рішення ЄСПЛ. Тим не менше в разі винесення вердикту стосовно досить складного питання про можливість голосувати ув’язненим я сам великого драматизму не побачив. Мені відомо, що десятки європейських держав не дають можливість своїм ув'язненим голосувати. Це дозволено не в усіх країнах. Навіть у межах Європейського Союзу це дискусійне питання. Це не найстрашніше.
Можливо, заява Зорькіна пов'язана з історією про українських політв'язнів, яких нині утримують у Росії. Припускаю, що стосовно цих людей готують якесь рішення, а висловлювання голови російського Конституційного суду – це передмова до нього.
Чесно кажучи, мені невідомо, що думають з приводу українських полонених у Кремлі. Але я вважаю, що їх обмін – очікуване явище в суспільстві. Та й російській владі потрібно якось дбати про свій бізнес на Заході. Хоча якби російська влада діяла виключно за рецептом Патрушева (секретар Радбезу РФ, - "Апостроф") та інших силовиків, які розповідають про те, що в Росії настав час "припинити грати в демократію", то вона б геть відмовилася від будь-яких обмінів. Але тепер усе вказує на те, що Путін намагається маневрувати.
Можливо, і не дуже вдало, але нинішній глава Кремля намагається грати на різних фронтах. При цьому він не відмовляється від партнерства із Заходом. І в цьому аспекті йому потрібно зробити гуманний крок – показати, який він "справедливий". Я вражений, що цього ще не було зроблено досі. Можливо, поки що Путіну не дає зробити це якесь внутрішнє відчуття.
Усіх українців потрібно видати або обміняти. Тому що ми знаємо, що в кожній справі є величезні сумніви. Повний огляд я не готовий дати, але щодо Криму - навіть якщо російська влада вважає півострів "своїм", у цьому випадку тим більше не можна судити українців за їхні дії, вчинені до анексії. Тут взагалі немає розмови.
Путін грає в якусь свою складну гру. Цілком очевидно, що в нього немає особистої ненависті до українських заручників, яких утримують у Росії. Ну-то прояви гуманізм у ситуації, в якій все залежить від тебе! Це буде вигідно для всієї країни.
