Згідно з останніми даними опитувань "Левада-центру", 63% росіян хотіли б бачити Володимира Путіна президентом після закінчення його терміну в 2018 році. Цей показник досяг максимуму з 2012 року. При цьому за чотири роки зменшилася кількість жителів Росії, які вірять, що до чергових президентських виборів в Росії може з'явитися лідер, здатний замінити Путіна (26% респондентів проти 49%). Російський політолог Андрій Піонтковський радить не вірити даним російських соцопитувань і нагадує про долю румунського диктатора Чаушеску, рейтинги якого незадовго до розстрілу теж були досить високими.
Всі соціологічні опитування в авторитарних, а тим паче - в тоталітарних державах (а ми рухаємося саме в цьому векторі - від авторитарного до тоталітарного), не мають ніякого значення. Ось подивіться: сидить радянська або колишня радянська людина у себе в квартирі, йому телефонує якийсь незнайомець і питає його, грубо кажучи: "Ви за Путіна або проти Путіна?" У нас, російських людей, як відомо, є додаткова хромосома, і, мабуть, весь генетичний досвід цієї хромосоми підказує, що безпечніше на це питання відповісти "За Путіна". Тому ці опитування нічого не значать.
Ось так зараз 63% хочуть бачити Путіна президентом. Політику Путіна зазвичай підтримують 83%, як оголошує ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки - "Апостроф"). А ось у Чаушеску підтримка, протестована тим же способом, була 94%. За два дні до того, як їх з дружиною, як собак, розстріляли під парканом.
Так що ні про що ці відсотки не говорять. Тим паче чудовий досвід дослідження останніх думських виборів, які, здавалося б, теж закінчилися блискучою перемогою "Єдиної Росії", яка отримала більшість. Давайте я уважніше проаналізую цю більшість.
Ось нам кажуть, 84% підтримують політику Путіна або, як зараз, 63% нікого іншого не бачать президентом. Але, взагалі, що це таке - підтримуєте чи не підтримуєте? Який ступінь підтримки? Якщо ви підтримуєте Путіна, що це значить? Ви підете на барикади за нього вмирати в разі спроби його зміщення? Ось як, наприклад, було в Туреччині: військові хотіли змістити Ердогана, а люди дійсно (у нього було багато прихильників, і я якраз зовсім цьому не радий, адже Ердоган перетворює світську країну на країну релігійного фанатизму) вийшли на вулицю - з голими руками на танки.
Мабуть, мінімальна ступінь підтримки, якщо ти підтримуєш Путіна і не бачиш нікого іншого президентом, може бути в тому, щоб раз в чотири роки сходити на вибори і проголосувати за партію, яку Путін очолює і за яку закликає віддавати голоси. Так ось, завдяки математичним методам, розробленим доктором Шпількіним (російський фізик, дослідник виборів Сергій Шпількін, - "Апостроф") ще на минулих виборах, аналізуючи явку по округах, по регіонах, можна отримати точні дані про реальний відсоток тих, хто голосував і відсоток голосування за партію "Єдина Росія". Ці елементи показують, що участь у виборах взяло 45% здатних голосувати і близько 32-33% проголосувало за "Єдину Росію". Якщо одне помножити на інше, то виходить, що серед людей, які володіють правом голосу в Російській Федерації, всього 14% населення настільки підтримують Путіна, що сумлінно прийшли ніжками на вибори і за нього проголосували.
Причому ми чудово знаємо, і ви прекрасно знаєте, спостерігаючи за нашими виборами, скільки з цих 14% були результатом адміністративного ресурсу. Студенти, яких звільняли від занять і везли на вибори,ув'язнені(у нас близько мільйона людей перебувають в ув'язненні), бюджетники, яких автобусами звозили, і так далі. І скільки там було всіляких каруселей.
Але це не означає, що 90% - це борці проти Путіна - ні! У будь-якій країні переважна більшість населення - просто байдужа або інертна та не цікавиться політикою. Наприклад, останні американські вибори: наскільки бурхливими вони були, але там явка склала навіть менше 50%.
Вирішувала все в політиці завжди, скажімо так, активна меншість. Така активна меншість, яка підтримує Путіна, якраз складає не більше 10%. Якщо завтра ввечері по телевізору виступить якийсь військовий в тільняшці, повторить знамениту фразу з пісні Галича"Оказался наш отец – не отцом, а сукою"і скаже, що, наприклад, товариш Путін зробив помилки в українському питанні (які – неважливо), або привів нас до війни з братньою Україною, або навпаки - не надав підтримку російськомовному населенню, що повстав проти фашистської української хунти, тоді, запевняю вас, від цих 10% тільки один-два, можливо, залишиться.
Так що ще раз повторюю, як професор Преображенський повторював: "Не читайте радянських газет". Я рекомендую всім нашим українським читачам не читати офіційних російських громадських опитувань.
