Американські журналісти дізналися, що Росія може бути причетна до фінансування виготовлення сирійським режимом хімічної зброї – про це свідчать фінансові документи ще десятирічної давності, і пов'язані вони з гучною корупційною справою Сергія Магнітського. "Апостроф" проаналізував, чи має намір Захід використовувати ці факти для посилення тиску на Росію.
Журналісти зі США отримали непрямі докази можливої причетності Росії до хімічних атак в Сирії. Як вдалося дізнатися журналісту-розслідувачу CNN Майклу Вайссу, пов'язана з російським урядом інвестиційна група, що знаходилася, до того ж, під керівництвом російської мафії, надала майже мільйон доларів США компанії, яка фінансувала розроблення хімічної зброї в Сирії. Про це йдеться в опублікованому днями розслідуванні американського телеканалу.
Магнітський, Сирія, хімзброя
Як свідчать фінансові документи, в 2007 і 2008 роках компанія Quartell Trading Ltd. перевела щонайменше $900 тис. Balec Trading Ventures нібито для покупки дорогих меблів. Усього ж тоді погодили переказ понад $3 млн. Обидві компанії зареєстровані на Віргінських островах, у сумнозвісній офшорній зоні. Першу пов'язують з так званою групою Клюєва, російською мафіозною бандою, сформованою, за даними Конгресу і Мін'юсту США, з колишніх і чинних співробітників МВС Росії, ФСБ, а також податківців. Як і багато інших подібних компаній, Quartell Trading Ltd. створили для відмивання грошей. Balec Trading Ventures належить сирійцю, громадянину РФ Іссі аль-Зейді. У 2014 році той потрапив під санкції Мінфіну США за зв'язки з сирійським науково-дослідним центром, який розробляє хімічну зброю, зокрема зарин, нервово-паралітичний і гірчичний гази.
Таким чином, Росію, а точніше її державних чиновників, можна запідозрити у прямій причетності до фінансування виготовлення хімзброї, яка згодом використовується для хімічних атак на зразок тієї, що сталася в місті Хан-Шейхун в квітні 2017 року. Поки, утім, немає реальних доказів, що саме згадані вище кошти використовували для виготовлення зброї масового знищення. Практично відразу ж після весняної атаки офіційний Вашингтон заявив, що вона була влаштована сирійським урядом, а про її підготовку знали росіяни. Проте розслідування таких нападів міжнародними організаціями (передусім, Організацією з заборони хімічної зброї) займають роки.
Нові подробиці мають пряме відношення до справи Сергія Магнітського, за яке проти низки російських чиновників у 2012 році були введені санкції. У 2007 році група Клюєва сфальсифікувала мільйонні збитки для трьох дочірніх компаній найбільшого хедж-фонду у Росії Hermitage Capital Management, що дозволило "освоїти" $230 млн податків. Потім ці кошти осіли на різних рахунках по всьому світу.
Для розслідування цієї крадіжки Hermitage Capital Management найняв адвоката Сергія Магнітського, який згодом опинився в СІЗО, де і помер в 2009 році від жорстокого поводження. Як сказав CNN екс-координатор США з питань політики санкцій Деніел Фрід, Магнітський виявив більше, ніж зрозумів сам, і навіть більше, ніж Вашингтон, коли вводив санкції в рамках так званого Акту Магнітського. Ще один свідок проти групи Клюєва, фінансист Олександр Перепеличний, також загинув за дивних обставин в 2012 році. Офіс директора національної розвідки США вважає, що "з великою ймовірністю" вбивство виконали за наказом президента Росії Володимира Путіна.
Крапля за краплею
Очевидне питання – як нові докази, поки неофіційні і непрямі, позначаться на відносинах західних країн з Росією і їх діалозі в питанні Близького Сходу.
"Навряд чи зараз США будуть загострювати ситуацію на Близькому Сході, – висловився в коментарі "Апострофу" російський політичний оглядач Дмитро Галкін. – Особливо в світлі шиїтсько-сунітських протиріч, що загострилися, ситуації навколо Катару. Я не думаю, що зараз почнеться якесь загострення, пов'язане з подальшим тиском на уряд Асада або на Росію". Тим більше, що, на думку експерта, ситуація сприяє тому, що сирійський режим з ослабленням "Ісламської держави" буде змушений йти на поступки опозиції.
"Захід абсолютно не зацікавлений у тому, щоб заганяти Росію в кут, і найбільше боїться якоїсь серйозної кризи в Росії, яка може спровокувати внутрішні соціальні хвилювання і тим більше її розпад. Захід дуже дбайливо ставиться до Росії, це видно і за економічними санкціями. Подібна ситуація (із імовірною причетністю РФ до виготовлення і застосування хімічної зброї, - "Апостроф") важливіша для західної громадської думки: треба пояснити, у чому саме Росія неправа. Чому вона співпрацює з Башаром Асадом і, можливо, навіть допомагає йому. Ми бачимо, що західна громадська думка дуже сильно змінилася останнім часом, не на користь Росії", – відзначив Галкін. Він, до того ж, сумнівається, що допомога у виготовленні хімзброї була ініціативою безпосередньо Кремля (який чудово розуміє, із ким має справу в особі Асада), а не виключно нібито погано контрольованих військових або силових кіл.
"Причетність Росії до хімічної зброї в Сирії була очевидна ще з часів переговорів зі США щодо вивезення хімічної зброї з Сирії. Зброю масового знищення без команди не передають. Було якесь неофіційне розпорядження або дозвіл, – опонує цій думці директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України та експерт з питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця. – Не впевнений, що Асад сам би зважився створювати цю хімічну зброю. Так чи інакше, слід веде до Росії".
На думку професора КІМВ, як і після бомбардувань Росії в Сирії, інтервенції в Україну, наслідки для неї будуть мінімальні, і це не змінює позиції Володимира Путіна. Однак провокації Росії проти Європи і США поступово змінюють ставлення Заходу до політики Кремля: "Європа буде прокидатися від летаргічного сну, де вона бачила свої рожеві сни про відносини з Росією, і повільно реагувати більш адекватними засобами на загрозу з боку Росії. Тобто тренд намічається позитивний".
"Оскільки це розслідування CNN, воно не може бути підставою для якихось дипломатичних або політичних кроків. Ця інформація, зрозуміло, буде перевірятися. І якщо вона підтвердиться, очевидно, буде якесь продовження. Не думаю, що це буде тією останньою краплею, яка нарешті змусить західних політиків зрозуміти всю серйозність загрози, але це одна з тих крапель, які, на мій погляд, врешті-решт можуть наповнити чашу", – вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Найближчим часом, додає він, однією з таких крапель можуть стати офіційні результати розслідування катастрофи "Боїнга" MH-17.
