Коли розвалиться "путінська система", з'явиться новий шанс на російську внутрішню і зовнішню лібералізацію. Захід вже сьогодні може сприяти відмові постпутінської Росії від експансіонізму, запропонувавши росіянам включення майбутньої неімперіалістичної РФ в євро-атлантичну систему економічного співробітництва та військової безпеки. Таку думку висловив "Апострофу" німецький політолог, позаштатний співробітник Інституту міжнародних відносин в Празі, експерт Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві, запрошений доцент Йенского університету ім. Фрідріха Шиллера і Києво-Могилянської академії Андреас Умланд.
Західні коментарі російських внутрішніх і закордонних справ в останні роки стають все більш похмурими. Серед інших тем песимістичний дискурс розповідає про неоімперські плани Путіна на пострадянському просторі, різновиди сьогоднішнього російського ультранаціоналізму, крихкість геополітичної "сірої зони" між Росією і НАТО, підрив Москвою основ світового режиму нерозповсюдження ядерної зброї (внаслідок нападу ядерної Росії на державу, яка добровільно відмовилася від своєї зброї масового ураження), катастрофічні сценарії повномасштабної російсько-української війни, серйозні наслідки цієї можливої чергової ескалації для всієї Східної і Центральної Європи, а також і триваючу наївність Заходу щодо витоків, природи, функціонування і цілі нинішнього режиму в Москві.
Зрозуміло, публікація таких спостережень і сценаріїв потрібна буде і далі, оскільки вони поки недостатньо серйозно обговорюються у західних ЗМІ. Проте, можливо сьогодні настав час паралельно розробити інший підхід до обговорення можливих майбутніх сценаріїв внутрішньої і зовнішньої російської політики. Принаймні подібний альтернативний погляд на майбутнє Росії здається доречним з огляду на різні уроки новітньої історії і, зокрема, закінчення "холодної війни".
Як ми "втратили" Росію
У 1991 році раптовий крах Радянського Союзу несподівано відкрив вікно можливостей для створення всеосяжної, спільної і стабільної системи європейської безпеки і економічної інтеграції. Але Європа ці можливості втратила. Одна з причин цього полягала в тому, що західне співтовариство експертів з питань Східної Європи, навіть коли перебудова імені Михайла Горбачова все більше перетворювалася в повномасштабну революцію, не передбачала розпаду радянської імперії. Більшість спостерігачів того періоду зосереджувалась на різних недоліках СРСР - до тих пір, поки радянська держава не припинила своє існування. Захід заздалегідь не розробив чіткого розуміння і послідовного плану для ситуації, коли впаде російський комуністичний режим, а незалежна Росія встане на шлях вестернізації.
ПРОДОВЖЕННЯ ЧИТАЙТЕ НА РОСІЙСЬКІЙ ВЕРСІЇ САЙТУ
