У Єврокомісії визнають, що юридична оцінка такого кроку ще не проведена, тому перш ніж ухвалювати остаточне рішення, необхідно ретельно опрацювати правові наслідки. Пропозицію планують винести на обговорення на засіданні Європейської ради, яке відбудеться наступного тижня у Брюсселі.
Посли ЄС обговорять питання уже 18 жовтня, а міністри фінансів — у листопаді, що дає сигнал про швидке просування ініціативи.
Одним з ключових елементів майбутньої позики стане створення надійної системи гарантій та ліквідності. Такий механізм особливо наполягає включити Бельгія, побоюючись, що Росія «найме армію юристів», аби оскаржити вилучення коштів.
«Слід створити надійну структуру гарантій та ліквідності, щоб ЄС завжди був у змозі виконати зобов'язання перед Euroclear», – зазначено у документі.
ЄС планує систему двосторонніх гарантій від держав-членів, що забезпечить доступ до коштів у разі судових позовів. Очікується, що з 2028 року новий семирічний бюджет ЄС включатиме такі національні гарантії як фінансову «подушку безпеки».
- Залучені через репараційну позику кошти планують інвестувати у:
- розвиток технологічної та промислової бази оборони України;
- інтеграцію української оборонної промисловості у європейську;
- підтримку національного бюджету України, з дотриманням умов та вимог ЄС.
Очікується, що ініціатива стане ключовим фінансовим інструментом для довгострокової підтримки України у війні та відбудові після неї.
Європейський Союз раніше погодився спрямовувати надприбутки від заморожених активів РФ на підтримку України. Нова ініціатива розширює цю концепцію, фактично перетворюючи активи Москви на джерело репараційних виплат у межах міжнародного механізму. Питання використання приватних рахунків російських осіб та компаній є юридично чутливим, однак ЄС готує нормативну базу, яка дозволить легалізувати цей механізм з урахуванням міжнародного права.
"Апостроф" повідомляв, що Зеленський під час візиту до США провів зустріч із представниками американської оборонної компанії Raytheon, яка є виробником систем ППО Patriot.