Доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін аналізує результати конкурсу на посаду голови Державної податкової служби України. Він вказав, що в програмах кандидати обмежилися пропозиціями тактичних змін, жоден з них не запропонував комплексних трансформацій в податковій сфері. Перемога чинного керівника ДПС означає, що підприємці будуть і далі відчувати тиск податкових органів.
Авторський блог Андрія Гмиріна був опублікований на порталі Ліга.
14 квітня Кабмін уклав 5-річний контракт з Олексієм Любченко, повторно призначивши його за результатами конкурсу. Експерт каже, що обрання Любченка відбувалося без поширення програм кандидатів, а в конкурсі мають конкурувати не персоналії, а пропоновані ними стратегії розвитку ДПС. Любченко раніше писав, що "в умовах низхідної динаміки економічної активності і зростання номінального ВВП в 2020 на 5,4%, надходження до бюджетів, а також з єдиного соціального внеску зросли на 13,5%, а сальдо надходжень по ПДВ збільшилася на 36, 8%". За словами Андрія Гмиріна, з програмою глави ДПС були схожі програми кандидатів Наталії Рубан і Євгенія Олейнікова, які говорили про відповідальність українців за ухилення від сплати податків і успіхи служби. У той же час опитування "Індекс настроїв малого бізнесу в 2020", оприлюднений Європейською Бізнес Асоціацією, свідчить, що в 2020 "настрої" бізнесу знизилися з 3,07 до 2,38 балів з 5 (найгірший показник за 3 роки). А в топ-3 причин, що перешкоджають розвитку бізнесу, були названі податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів. Згідно з дослідженнями Американської торгової палати, 54% українців вважають податкові та митні органи найбільш корумпованими. Час на підготовку і подачу податкової звітності в Україні складає 327,5 годин на рік (в Гонконзі - 22,5, Естонії - 50, США - 175), а від 30 до 50% суб'єктів економіки працює в тіні.
"Про які успіхи і довіру до податкової системи та фіскальних органів звітували кандидати А. Любченко, М. Рубан і Е. Олейников? Сумніваюся, що новий-старий керівник ДПС з "оновленою" командою буде втілювати задекларовані реформи. Адже філософія переможця не передбачає принципових змін в роботі Державної податкової служби - вона залишатиметься репресивною машиною, інструментом тиску на бізнес", - констатує Андрій Гмирін.
До участі в конкурсі Кабмін допустив 8 претендентів, проте, на думку автора блогу, жоден з них не запропонував програми реформ у податковій сфері. Андрій Гмирін нагадує, що більше 4 років досліджує особливості податкової системи та з командою фахівців розробив програму "Від нестабільності до гармонії", мета якої - перетворення податкової системи в двигун економічного розвитку. Вона не повинна гальмувати прогрес, відлякувати інвесторів, заганяти в тінь підприємців, а має стимулювати підприємців, а не карати їх, зазначає автор.
Україна в рейтингу "Doing Business" за критерієм "Оподаткування" скотилася з 54-го на 65 місце, і за словами вченого, країні не уникнути трансформації податкових органів, не обійтися без оптимізації процесів адміністрування бізнесу. Важливим в роботі ДПС має бути не те, скільки сплатив бізнес в бюджет, а який ефект відрахувань для економіки.
"Шкода, але для уряду наші програмні тези не такі важливі, як звіти про бутафорські успіхи діючих керівників ДПС. Чи принесе зміни переобрання старих кадрів зі старою філософією на ключові посади в державних органах? Сумніваюся. Так, у високих кабінетах не завжди прислухаються до думки експертів, але ми повинні бути наполегливими. Тому що це наша місія - прокладати шлях до добробуту України", - робить висновок Андрій Гмирін.
