В Україні необхідно створити фонд, який зможе залучати кошти для стимулювання екологічної модернізації підприємств, вважає заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Ірина Ставчук.
Про це пише UaProm.
"На жаль, зараз дійсно не вистачає фінансових інструментів, які б стимулювали модернізацію українських підприємств. Ми виступаємо за те, щоб екологічні кошти мали цільове використання. Потрібно створювати фонд як окрему юридичну особу, а не просто статтю в бюджеті. Фонд повинен мати можливість приймати різні програми під потреби стимулювання і залучати міжнародні кошти", - сказала вона виданню "Економічна правда".
За її словами, найбільш ефективним механізмом модернізації приватних підприємств із залученням коштів з фонду декарбонізації є співпраця з банками.
"Кошти будуть розподілятися за певними критеріями програми модернізації через систему кредитування, покриття тіла кредиту або відсотків. Це найбільш ефективний і швидкий механізм", - зазначила заступник міністра.
Як зазначає видання, єдиним фінансовим стимулом є законодавча норма про "зелену електрометалургію", яка звільняє металургійні заводи з низьким рівнем викидів від додаткових платежів на користь виробників електроенергії з поновлюваних джерел. Однак досі жоден металургійний завод в Україні не може скористатися цим стимулом, оскільки Кабінет міністрів затягує затвердження дозвільної документації. І така ситуація не спонукає інвесторів вкладати в екологію в Україні, резюмує видання.
ЗМІ зазначає, що Європа активно реалізує масштабну програму European Green Deal, яка передбачає перетворення ЄС до 2050 на вуглецево-нейтральний континент. 5 лютого комітет з питань навколишнього середовища Європарламенту ухвалив жорстку резолюцію, згідно з якою майже 94% імпорту, який здійснює викиди на території Європи, буде підпадати під дію вуглецевого податку.
"Є великий ризик, що "брудна" промислове виробництво з країн ЄС можуть перенести в Україну, Грузію, Албанію. Тому ЄС розглядає введення механізму, суть якого полягає в економічних і митних бар'єрах для нашої промисловості, якщо ми не будемо відповідати критеріям енергоефективності та нормам викидів вуглецю", - пояснив колишній т.в.о. голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов.
Українська промисловість буде змушена змінюватися, щоб відповідати європейським нормам і директивам, або їй доведеться шукати інші ринки. Показово, що заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс назвав введення "вуглецевого" податку "питанням життя і смерті" для європейської промисловості, підкреслює видання.
