Український житлово-комунальний фонд потребує негайної модернізації та оновлення: саме тому першочерговим завданням Верховної Ради 9-го скликання має стати ухвалення нового Житлового кодексу країни.
Таку позицію у матеріалі "Чому терміново потрібен новий Житловий Кодекс" на "Цензор.нет" висловив голова правління Центру захисту прав громади Голосіївa Арсеній Пушкаренко. На думку експерта, українське ЖКГ і досі живе за нормами та правилами радянської системи часів Юрія Андропова, адже ще за його правління нині чинний Кодекс був ухвалений.
"Житлово-комунальна сфера досі не реформована і живе за законами часів Андропова. Чинний Житловий кодекс був ухвалений 36 років тому і містить таку преамбулу: "Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва". Це ставить під питання не лише актуальність Кодексу, але навіть його адекватність ситуації в 21-му столітті", - робить висновок експерт.
Пушкаренко нагадав, що нового Житлового кодексу за всі 28 років незалежності так і не було ухвалено українським парламентом, попри кілька спроб. Тим часом у житлове законодавство вносилися різноманітні поправки і уточнення, які лише посилили його неадекватність та розбалансованість. 2017 року ВР ухвалила новий закон про житлово-комунальні послуги, який мав врегулювати фінансово-правові відносини між споживачами та надавачами послуг ЖКГ, але на практиці цей Закон, який набув чинності у повному обсязі 1 травня 2019 року, лише загострив ситуацію.
"Закон визначає комунальними послугами тільки постачання тепла, гарячої та холодної води і водовідведення. І тільки на ці послуги "місто" може впливати в установленні тарифів. Решта послуг – це повний політ фантазії в ціноутворенні та диктат з боку надавача. Більше того, - закон встановлює оплату не тільки за спожиті ресурси (теплоносії, газ, воду, електроенергію тощо), але й за доставку цих ресурсів, чого раніше не було", - пояснює свою позицію Пушкаренко.
Ще одне неоднозначне ноу-хау ухваленого в 2017 році документу, - це запровадження пені для всіх несвоєчасних платників, чого раніше Закон не дозволяв. Експерт зазначає, що в країні, де борг по ЖКГ на сьогодні становить 70 млрд гривень – це питання вкрай актуальне. Так само, як і питання законодавчої неврегульованості ринку приватних компаній-управителів, яка на практиці часто завершується їхнім диктатом та свавіллям. Окрема проблема – це передача багатоквартирних будинків на баланс об’єднань мешканців без проведення жодного технічного та фінансового аудиту.
"Закон передбачає, що об’єднанням мешканців будуть передані на баланс їхні будинки. Але технічний аудит не передбачений. Те, в якому стані передаються будинки, викликає велике занепокоєння. Адже 85% житлового фонду України було збудовано до 1991 року. Всім нам відомо, що десятиліттями в структурі тарифу квартплати закладалися витрати на поточний ремонт. Думаю, нікому не треба розповідати, що ніякого поточного ремонту проведено не було. За винятком аварійних ситуацій. Тому фактично десятиліттями з нас збирали кошти, належним чином не надавали послуги, а тепер держава спільно з місцевою владою переклала на нас всю повноту відповідальності за технічний стан будинків. Місцева влада фактично привласнила кошти мешканців, сплачені за поточний ремонт", - вважає експерт з питань ЖКГ.
За інформацією Пушкаренка, сьогодні над проектом нового єдиного системного документу з питань ЖКГ працює Громадський комітет з розробки нового Житлового кодексу. До нього входять провідні експерти галузі та представники громадськості, які прагнуть збалансувати права споживачів та надавачів послуг і зробити сферу ЖКГ максимально прозорою та ефективною.
"Назріла нагальна потреба прийняти новий Житловий кодекс, який врахував би зміни в суспільстві та економіці, систематизував законодавство в сфері ЖКГ. Це – остання соломинка, яка здатна порятувати мешканців. Регулювання в житлово-комунальній галузі буде зібрано під парасолькою єдиного документу, а не "розкидано" по сотнях галузевих інструкцій і постанов, які можуть суперечити одна одній", - висловив впевненість Пушкаренко.
