На тлі проблем з кодуванням українськими телеканалами програм на супутнику, почалася хвиля обговорень покриття цифрової мережі Т2, різнобій думок вражає - від 50 до 95%, а 2 березня член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики заявила, що покриття у Волинській області менше 30%.
Про це повідомляється в прес-релізі ТОВ "Зеонбуд", пише "Ліга".
"Гучні і бездоказові заяви в ЗМІ, засідання різних робочих груп і комітетів, але ніхто не бажає дивитися карти покриття, аналізувати розрахунки і результати вимірювань, вести професійну дискусію. Якщо нас і запрошують до високих кабінетів, то тільки щоб дати чергову нездійсненну вказівку, які, найчастіше, фактично суперечать інтересам інформаційної безпеки країни.
Ми бачимо єдиним виходом із ситуації публічний аналіз покриття цифрової мережі в ЗМІ.
Почнемо з аргументу, який чиновники вважають незаперечним - дзвінки телеглядачів після кодування супутника про те, що вони не можуть підключитися до мережі Т2 через відсутність сигналу. Колишній міністр Бородянський заявляв: "Кодування каналів виявило проблему - в Україні немає повного покриття Т2".
Насправді, покриття Т2 не має відношення до цих проблем у телеглядачів. Тому що з 4,5 млн домогосподарств, які дивляться супутникове ТБ, понад 3 млн проживають в багатоповерховій забудові, яка не пристосована для індивідуального прийому програм з ефіру. Радіохвилі не можуть проходити крізь висотні будівлі. Навіть якщо ваш будинок знаходиться в зоні впевненого прийому, а вікна квартири виходять на протилежну сторону від передавальної станції або попереду стоїть інша багатоповерхівка, то сигнал прийняти неможливо. Саме тому в СРСР для прийому з ефіру всі багатоповерхівки були обладнані будинковими системами колективного прийому, а загальна антена стояла на даху. Але ці системи давно демонтовані. Ось і опинилися 3 млн домогосподарств заручниками непродуманих рішень. Але тоді до чого тут покриття мережі Т2?
Тепер про "вічну" тему - відсоток покриття цифровою мережею. П'ять років розмов, коли точку можна поставити за два дні, не фігурально, а фактично.
Головна проблема - це наявність декількох карт покриття. Є карта від "Зеонбуд" і карта невідомого походження у РНБО. Ми запропонували провести контрольні вимірювання і за добу буде зрозуміло, яка з карт відповідає реальному покриттю мережі, але наші пропозиції не приймаються, хоча навіть на перший погляд очевидно, що карта РНБО виконана непрофесійно, такі карти фахівцями з радіочастотного планування називають "кружечками".
Ми публікуємо нашу карту покриття цифрової мережі, хотілося б, щоб і РНБО опублікувало свою карту або надало нам. Тоді ми зможемо її проаналізувати і донести результати.
У той же час, є ще одна карта, яка виконана кваліфікованими фахівцями з Центру радіочастот. На останньому засіданні робочої групи при РНБО керівник Центру радіочастот показав карту і заявив, що за їхніми розрахунками мережу Т2 покриває не менше 90% території країни. Але це означає, що покриття населення ще більше, тому що мережа в першу чергу охоплює території з максимальною щільністю населення. Як не дивно, але і цю заяву, і карта від Центру радіочастот були проігноровані чиновниками.
Тоді ми запропонували ще більш простий метод визначення об'єктивності карт покриття - досить протягом години провести аналіз результатів вимірювань покриття у Волинській області, де "експерти" і їх карти стверджують, що там покриття мережі Т2 не більше 60%, а "Зеонбуд" - не менше 95%.
Чотири місяці в 2018 році кілька виїзних бригад Центру радіочастот проводили детальний вимір покриття цифрової мережі у Волинській області, але результати вимірювань не стали предметом аналізу і висновків.
На жаль, робоча група при РНБО відмовилася слухати аналіз цих вимірів, незважаючи на те, що ми готові були надати необхідні матеріали.
Аналіз покриття Волинської області.
На слайді 1 відображені графічні результати вимірювань Центру радіочастот. Шість кольорових плям - це зони покриття передавальних станцій, які розташовані в області.
На слайді 2 - ми об'єднали шість зон в одну загальну, вона позначена "зеленим" кольором. За вимірами Центру радіочастот в цій зоні є впевнений прийом сигналу мережі Т2. Поза прийому - три зони, пронумеровані 1, 2 і 3.
Зона 1 гарантовано покривається передавачами з Рівненської області (це видно на слайді 3, де "червоний" колір - там є сигнал). Центр радіочастот не врахував їх тільки тому, що від каналів-замовників було завдання виміряти передавачі тільки Волинської області.
Таким чином, фактично поза покриття залишаються тільки зона 2 і 3. За допомогою програми Google Earth визначаємо їх площу - 8% території області, де проживає 4% населення, так в прикордонних районах щільність населення менше, ніж в середньому по області. Таким чином, за вимірюваннями Центру радіочастот покриття мережі Т2 у Волинській області становить 92% - території і 96% населення, а не 60%, як стверджують "експерти".
Але по нашій карті і в зоні 3 є покриття, а зона 2 значно менше. Тому ми відправили бригаду фахівців в Волинську область, де вони провели вимірювання в 9 точках в цих зонах (на слайді 1 пронумеровані 1-9). Було зафіксовано, що у всіх точках є прийом програм цифрової мережі. Є протоколи вимірів і координати цих точок, всі бажаючі можуть перевірити ще раз.
Як бачите, проведення такого аналізу не вимагало багато часу. І це результати вимірювань, виконаних державним підприємством "Український державний центр радіочастот". У нас питання - чому протягом 2 років ніхто не хоче слухати цю інформацію? На якій підставі високі чиновники і "незалежні" експерти говорять про покриття цифрової мережі в 60 і навіть 30%?
І ще результати одного аналізу.
Ми проаналізували прикордонні райони з Росією. Визначили територію, де немає прийому мережі Т2 (через особливості рельєфу), але теоретично можливий прийом російського телебачення. Вибрали населені пункти в цих зонах і порахували кількість домогосподарств, які приймають ТВ з ефіру. Вийшло всього 4 305 домогосподарства на 2 тисячі км кордону. І це теоретичний максимум. Більшість цих населених пунктів розташовані в низинах, заплавах річок або водойм, тому навіть ця цифра сильно завищена. Тобто, проблема є, але вона зовсім іншого масштабу, ніж про неї говорять і очевидно, що її можливо вирішити в індивідуальному порядку".
