Глава парламентського комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич скептично ставиться до закупівлі 30 локомотивів від "General Electric" і розповів, як "Укрзалізниці" зменшити дефіцит тяги.
"Минулорічні проблеми, які ми спостерігали восени, коли через брак тяги зупинялись дорожні роботи, зривались чисельні контракти, коли аграрії готові були висипати тони зерна на рейки, а енергетики не могли дочекатись вугілля – всі ці проблеми залишились і сьогодні. Бо вантажі як не було чим перевозити, так і немає", - написав Дубневич в своєму блозі на сайті "Обозреватель".
На думку нардепа, "30 тепловозів з Пенсільванії" (мається на увазі контракт з "General Electric" ред.) не врятують ситуацію. По-перше, тому, що вони з'являться в Україні лише в 2019-му році, а проблеми, викликані дефіцитом тяги, слід вирішувати вже зараз. А по-друге - з тієї причини, що 30 локомотивів - це мізерно мало на тлі реальних потреб "УЗ".
"Відповідний рухомий склад "УЗ" - це 3871 локомотив (де інвентарний парк електровозів складає 1720 одиниць, з яких експлуатується 1061, а тепловозів - 2151, з них експлуатується 1017) - і при цьому їх знос досягає 93-99,8%", - повідомляє Дубневич. Він вважає, що раціональним виходом з положення можуть бути залучення приватної тяги - в першу чергу на неприбуткові маршрути - а також ремонт і модернізація має парку "УЗ".
"УЗ" латає дірки, але не береться за справжнє оновлення парку локомотивів. Що маємо сьогодні по факту? Подивімось на порядок цифр. Розрахункова потреба в електровозах (це дані "УЗ") становить 1201 одиницю, а в тепловозах – 392 магістральних та 996 маневрових одиниць. В той час, як фактично експлуатується (за різними даними) 1061 електровози та біля 1 тисячі тепловозів. Чи здатні принципово змінити погоду на ринку тяги проанонсовані локомотиви від "General Electric"? Відповідь очевидна. Отже, слід ремонтувати парк, що існує. А також забезпечити необхідну кількість маневрових, а не лише магістральних локомотивів – щоб розвантажити станції. Саме такий алгоритм", - пояснює Дубневич.
Залучення приватного тяги в якості експерименту на окремих ділянках залізниці може зняти напруження, викликане дефіцитом тяги, переконаний депутат. "Не треба на всій протяжності колії – хай приватні локомотиви перевозять певні вантажі – там, де маємо найгостріший дефіцит тяги. За даними самої ж "УЗ", за підсумками минулого року лише 25,3 % дільниць "УЗ" мають позитивний фінансовий результат, перевезення на цих-таки 25,3 % протяжності колії є рентабельні й вони згенерували 51,7 млрд грн доходів. Натомість 69% дільниць – з негативним результатом. Лише третина всієї колії "УЗ" дає 93% всіх доходів підприємства. Дві третини інфраструктури – неприбуткові. Отже, хай приватні локомотиви заходять на ось ці, як кажуть в "УЗ", неприбуткові дві третини маршрутів. Сам бізнес, що зацікавлений у транспортуванні своїх вантажів, хай приходить з власною тягою", пропонує Дубневич.
Як приклад він наводить Львівську і Південно-Західну філію "УЗ", нестача тяги на яких перетворюється в колапс в роботі автодорожніх служб. "Саме цими маршрутами транспортуються сипучі від постачальників – видобувних підприємств, що розташовані на території Рівненської та Житомирської областей – до ділянок автошляхів, на яких йдуть активні ремонтні роботи. Зараз це – Львівщина, Закарпаття, Волинь, Франківщина, Чернівеччина, дороги яких мають стратегічне значення, оскільки з'єднують країну з західноєвропейським кордоном. Оскільки локомотивів хронічно не вистачає, ремонтники не спроможні вчасно проводити та завершувати роботи в межах сезону", - констатує нардеп.
Політик переконаний, що потужним дорожнім компаніям, які виконують велику держпрограму ремонту доріг державного і місцевого значення, доцільно вийти на ринок перевезень зі своїм рухомим складом, тим самим частково знявши напругу, викликану нестачею тяги.
Не менш пріоритетним, ніж оновлення рухомого складу, є і питання розвитку і модернізації інфраструктури "УЗ", де сама "УЗ" є монополістом, пише Дубневич. «Адже в нинішніх умовах ніякі-хай навіть найсучасніші локомотиви - не будуть використані на повну силу. Тому що їм не по чому їхати", - зауважує він.
При цьому нардеп стурбований тим фактом, що на «УЗ» не приділяється належної уваги модернізації інфраструктури.
"УЗ" публікує разючу статистику про те, що заплановано майже 27 млрд грн, які очікують як капітальні інвестиції в "УЗ" в цьому році. Однак на оновлення інфраструктури (вже який рік поспіль) планується направити лише незначну частину коштів. Згідно з тим же фінпланом на поточний рік - близько 6 млрд гривень. На що саме? Де ми побачимо їх реалізацію?»- задається питанням автор блогу.
На його думку, будь-які контракти підписувалися і які б плани не будувалися щодо перспектив "УЗ", при відсутності адекватних управлінських рішень якого б то не було прориву на підприємстві чекати не доводиться.
