Доцент Університету ДФС України Андрій Гмирін переконаний, що монетарні інструменти, які допомагають провідним державам рятувати економіку від наслідків пандемії, в Україні можуть не спрацювати. Причина у відсутності в уряду комплексного підходу.
Свої роздуми експерт виклав у блогах на Ліга.net.
Андрій Гмирін підкреслив, що провідні країни застосовують схожі методи стимулювання економіки - зниження облікових ставок ЦБ, рефінансування банків з акцентом на малий бізнес, дешеві кредити, валютні інтервенції.
Зниження процентних ставок
Більшість ЦБ країн ОЕСР пом'якшили процентну політику до 25 б. п. До пандемії в США, Великобританії, Австралії, Ізраїлі ці показники були не більше 1%. Україна рухається цим шляхом. Для підтримки економіки НБУ з 12 червня знизив облікову ставку на 200 б. п. - до 6%.
Андрій Гмирін нагадує, що низька облікова ставка стимулює кредитування, оживляє внутрішній попит, але спостерігається зростання інфляції.
"Кредити стануть дешевше, депозити постраждають. Не варто чекати швидкого падіння процентної ставки за довгостроковими кредитами, кредитні портфелі сформовані і переглядати їх банки не стануть. Інша справа - "короткі кредити", їх здешевлення буде швидким, приблизно на 2%. Від зниження ставки населення придбає більше, ніж втратить", - говорить він.
Гмирін зазначає, що в Україні домінує сировинне виробництво, тому варто впасти цінам на сировину і скоротяться доходи експортерів, погіршиться платіжний баланс, знеціниться гривня, виростуть ціни. На думку експерта, уникнути ризиків можна, якщо перестати розглядати облікову ставку як засіб боротьби з інфляцією і налагодити взаємодію Кабміну, НБУ і Верховної Ради в питанні підходу до економіки. Потрібна розробка промислової та інвестиційної політик країни і законодавчі зміни, - переконаний Андрій Гмирін.
Кредитна політика
У період кризи США, Англії, Канада підтримують бізнес через рефінансування банків. В ЄС рефінансування кредитів малому бізнесу встановили на 25 б. п. нижче ставки. У Канаді компанії можуть отримати позику, запропонувавши широкий спектр активів, в тому числі - іпотечні кредити. Гмирін перераховує рішення для підтримки бізнесу в Україні: постанова НБУ про спрощення реструктуризації кредитів позичальникам; закон, що забороняє заводити справи про банкрутство юросіб за позовами кредиторів (на 90 днів), звільнення позичальників від сплати штрафу за затримку в погашенні кредиту. У лютому стартувала програма кредитування бізнесу "5-7-9%". На 20 липня банки видали 1250 кредитів на 1,775 млрд гривень, при запланованих 5 млрд. У червні Кабмін розширив до програми доступ. Але більшість кроків виявилися малоефективними: малий бізнес через низьку платоспроможність не може отримати кредит, банки не зацікавлені у видачі. Банкіри побоюються, що держава компенсує їм процентні ставки з запізненням через проблеми з бюджетом.
"Є сенс розширити дію "5-7-9%" на весь бізнес. Програма дозволила б уберегти від ризиків МСБ, але складна для банків - держава зобов'язується компенсувати різницю, а ризики банк приймає на себе, і не поспішає кредитувати потенційних боржників. Але я підкреслюю, що внесок МСБ в ВВП становить близько 55%", - пише Гмирін.
Андрій Гмирін згоден, що на тлі економік США, Європи, Китаю можливості України скромні, країна змушена кредитуватися у МВФ, який прогнозує їй вихід на докризовий рівень до 2024 року.
"Мене турбує, що на противагу урядам інших країн наш Кабмін не затвердив національний план антикризових заходів. Дії з управління кризою нагадують гасіння пожежі. Український уряд має аналізувати світовий досвід і застосовувати комплексний підхід до управління економічними процесами. У червні ми з експертами пропонували КМУ ряд ініціатив для доопрацювання "Програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19" "Економічне відновлення", і програму досі не затверджено", - робить висновок Андрій Гмирін.
