У кожній країні світу є шахрайські схеми чи не у всіх сферах діяльності суспільства. Те ж саме стосується і різних накопичувальних систем, таких, як пенсійні. Причому в них ризики можуть виникати не тільки через дії зловмисників, а й внаслідок інших чинників. У багатьох країнах подібні накопичувальні пенсійні системи працюють вже не один десяток років. За рахунок цього, шляхом проб і помилок, там напрацювали цілу систему запобіжників. Вони вбудовані в механізм роботи накопичувальної системи на законодавчому рівні і забезпечують її надійне функціонування.
У Мінсоцполітики розповіли , на який міжнародний досвід потрібно звернути увагу, щоб створити надійну пенсійну систему в Україні.
Важливі висновки з міжнародного досвіду
1.DB системи - пенсійні системи з визначеними виплатами.
Для таких систем характерно гарантування рівня виплат, прибутковість пенсійних накопичень і створення відповідних фондів або резервів гарантування.
Мінусами подібних систем є те, що за такі гарантії, в кінцевому рахунку, сплачує людина. Це знижує рівень прибутковості її накопичень. При системних кризах, навіть з урахуванням того, що активи пенсійних накопичень складають приблизно 70% від ВВП країни, ресурсів фондів гарантування все одно не вистачає для виконання пенсійних зобов'язань.
Не в останню чергу саме через більшу невизначеність та вразливість через ризики в світі зменшується обсяг пенсійних систем з визначеними виплатами та збільшується – з визначеними внесками.
2.В DC системах (з визначеними внесками) найчастіше використовуються інші механізми для захисту пенсійних накопичень:
- система контролю багаторівнева: інституційно здатний і професійний державний нагляд, саморегульовані організації професійних учасників ринку, розподіл функції з обслуговування пенсійних накопичень між декількома спеціалізованими ліцензованими фінансовими установами та обов'язок взаємного контролю операцій між ними, вимога надати можливості і інструменти контролю за своїми пенсійними накопиченнями самою людиною ;
- всі вимоги до роботи постачальників послуг враховують, в першу чергу, виключно інтереси клієнтів;
- регулярна звітність і аудит діяльності накопичувальних фондів для забезпечення прозорості їх діяльності;
- строго обмежений доступ до засобів людей фінансовим установам, які ними керують;
- обмеження по ризикованих інвестицій пенсійних активів (наприклад, заборона давати позику за їх рахунок), вимоги до управління ліквідністю, і обов'язково багатовимірна диверсифікація пенсійних активів (за видами інструментів, емітентами, географією, галузями, валютами та іншими параметрами);
- особливий контроль процедури ліквідації накопичувальних фондів таким чином, щоб підприємства, в першу чергу, розрахувалися зі своїми вкладниками.
Таким чином в системах з визначеними внесками захист пенсійних накопичень в основному відбувається за рахунок побудови операційної щоденної роботи системи і професійного нагляду за дотриманням правил такої роботи.
Раніше ми також повідомляли про те, що в Мінсоцполітики дали раду, де і як контролювати свій трудовий стаж для пенсії.
