В Україні 1 вересня стартувала кампанія з добровільного декларування прихованих доходів, і за перші три тижні громадяни та бізнес легалізували всього 56,5 млн грн.
На думку доцента Університету ДФС України, кандидата юридичних наук Андрія Гмиріна, причиною провалу стали законодавчі вади та відсутність системних реформ у податковій сфері. Аналізу ситуації присвячений його новий блог на Ліга.нет.
Провал старту кампанії побічно підтвердив глава податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев. Він повідомив про результати першого місяця декларування - 56,5 млн грн заявлених активів і 3 млн грн податкових надходжень до бюджету. Андрій Гмирін пише, що високий дисбаланс обумовлений невдалим впровадженням ідеї податкової амністії, адже відразу ж почали проявлятися бюрократичні казуси. Наприклад, щоб задекларувати готівку, заявник має відкрити рахунок у банку, на якому буде розміщувати легалізований капітал. Служба фінмоніторингу перевірить, чи не є джерелом коштів тероризм чи інша злочинна діяльність. Андрій Гмирін вказує, що проблеми цього бюрократичного підходу розуміє глава парламентського комітету, але вважає, що для виправлення ситуації достатньо дати вказівку банкам, щоб вони робили висновки про походження коштів клієнта на підставі його заяви. Для декларування активів, розміщених в Україні, платнику податків не обов'язково пред'являти документи, що підтверджують їх вартість. Це дозволяє вивести значно більшу суму, ніж реальна вартість майна. І подібних лазівок в законопроєкті №5133 "... щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення одноразового (спеціального) добровільного декларування фізособам активів, що належать їм, і сплати одноразового збору в бюджет" вистачає, каже експерт.
Андрій Гмирін нагадує, що тепер під амністію підпадають активи, "з яких не були сплачені податки та збори та / або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021". При цьому декларант має заплатити 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України, і з майна в Україні; 9% з цінностей і майна, розташованого за кордоном; 2,5% від номінальної вартості ОВДП.
"Це занадто високі ставки, а щодо ОВДП - це дійсно позитивний момент в податкові новації", - коментує юрист.
Легалізувати доходи громадяни можуть з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022. Особи, які не скористалися цим правом, будуть вважатися такими, які повідомили про відсутність у них активів, отриманих або придбаних коштом доходів, з яких не сплачено податки.
"Діятиме так звана "презумпція винності"... Гарантій, що в майбутньому держава не буде переслідувати декларанта - кримінально або шляхом надмірного податкового тиску, - документ не містить", - вказав експерт.
Юрист вважає, що кампанія з декларування є інструментом латання бюджетних дірок, а не способом залучити кошти в "білу зону" економіки, і в Кабміні піклуються про миттєві вигоди та ігнорують стратегічні розрахунки.
"Держава має створити підприємцям умови, при яких працювати легально і прозоро буде економічно вигідніше і зручніше, ніж в тіні... Розпочатій кампанії не вистачає саме такого підходу. І слова пана Гетманцева, що ініціатори податкових змін "не очікували протягом першого місяця ніякого буму", "люди бачать, люди розбираються, що до чого, але кількість щодня збільшується", на мій погляд, є банальним виправданням власної безпорадності", - резюмує Андрій Гмирін.
