Європейський Союз, США, Велика Британія та низка інших країн запровадили санкції проти Росії за визнання "незалежності" фейкових республік Донбасу. Частина цих санкцій торкнеться приватних осіб, зокрема, з оточення президента РФ Володимира Путіна.

"Апостроф" розбирався, наскільки сильний удар може завдати санкційний пакет з економіки країни-агресора.

За словами експерта, виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, насамперед, може йтися про запобіжні санкції.

"Я думаю, що це, в першу чергу, попереджувальні санкції. Вони поки що зовсім не вбивчі, їхня мета, швидше, - показати, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери готові вводити санкції за каскадним принципом – чим більш агресивні дії (з боку Росії), тим більше санкції", - зазначає Вишлінський.

Фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що поки що йдеться про "символічні санкції за символічний акт визнання".

"Санкції дозволяють Путіну вибрати сценарій збереження обличчя. Захід показує йому, що він готовий на такий обмін, коли Путін просто визнає "ЛНР" та "ДНР" і на цьому оголошує себе переможцем. Що в голові у Путіна, ми не знаємо. І, якщо він піде далі, то у Байдена на столі лежать справжні санкції, вже не "лайтові". Це і санкції, які б'ють по фінансах. І санкції щодо технологій. І, напевно, персональні санкції. Ключове - фінанси та технології", - заявив Фурса.

Раніше повідомлялося, що Захід, у разі ескалації, готується запровадити заборону на експорт високотехнологічної продукції до Росії, що може стати одним із найболючіших заходів, як для бізнесу, так і для громадян.

Також серйозну загрозу Кремлю можуть становити санкції щодо "ВТБ Банку" та "Сбербанку".

"Це банки, які обслуговують більшу частину російської економіки. І це – чітке попередження, яким буде масштаб наступних санкцій проти фінансової системи Росії", - наголосив Гліб Вишлінський.

Детальніше читайте у матеріалі "Апострофа": Боляче чи не дуже: як ударять санкції Заходу з економіки Росії.