Рішенням комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової і митної політики “Про доповідь Голови Національного банку України про діяльність Національного банку України" як спробою покритикувати НБУ парламент робить вирок сам собі.
Про це пише на власній сторінці у в Facebook Роман Шпек, голова Ради Незалежної асоціації банків України.
Як відомо, 17 червня профільний комітет Верховної Ради України погодив до затвердження парламентом проект постанови з оцінкою діяльності НБУ в 2014-2020 роках.
За словами Шпека, вся оцінка парламентом діяльності НБУ "однобоко спрямована на визнання діяльності НБУ незадовільною".
"Відверто кажучи, такого декларативного та незграбного обґрунтування заздалегідь поставленого висновку не доводилося зустрічати в офіційних документах поважних установ вже давно", написав Шпек і зробив власну спробу аналізу проекту постанови.
Висловлені претензії до Національного банку України такі:
- не забезпечено підтримання стійких темпів економічного зростання;
- "гостра демонетизація економіки";
- висока процентна ставка сприяла перетоку фінансових ресурсів у державні боргові зобов’язання, спричинення "фінансової піраміди" ОВДП;
- пасивна участь НБУ на ринку ОВДП;
- ревальвація гривні, спричинена недостатнім викупом іноземної валюти у 2019 році.
За словами експерта, в жодній країні світу центральний банк нікому не обіцяє забезпечити певні темпи економічного зростання. Завдання центробанку, і НБУ зокрема, – сприяння сталості економічного розвитку через цінову та фінансову стабільність.
"За нинішньої інфляції 1,7% та облікової ставки 6%, незважаючи на коронакризу, важко уявити собі щось більш стабілізуюче та стимулююче в історії України, ніж поточна політика Національного банку. Натомість ми бачимо великі проблеми у реальному секторі, інвестиційній привабливості, діловому кліматі, державних фінансах", - зазначає Шпек.
Також Шпек прокоментував критику нардепів "гострої демонетизацією економіки" НБУ.
"На підкріплення цієї тези наведено показник: скорочення відношення грошової маси до ВВП з 58,8% у 2014 році до 34,2% у 2019 році. Проте це або чергова теза заради поставленої цілі, або автори не розуміють механіки грошової маси взагалі. ...Основна причина зазначеної "демонетизації" – це виведення з ринку неплатоспроможних банків із активами понад 400 млрд. грн., депозити в яких і вийшли з грошової маси. То може потрібно посилити увагу до розслідування зловживань акціонерів і керівництва банків-банкрутів для повернення коштів вкладників до грошової маси?", - зазначає експерт.
Окрему увагу Шпек приділив "піраміді ОВДП", за словами народних обранців, та недостатній участі НБУ в ній.
"ОВДП – це державні цінні папери, які розміщуються Міністерством фінансів на виконання закону про державний бюджет, який ухвалює Верховна Рада. Відповідно, якщо в Україні й існує "боргова піраміда" (свідомо беру цей бульварний термін у лапки), то її безпосередніми будівельниками є парламент і уряд. Покласти на НБУ відповідальність за збільшення державного боргу в цьому контексті звучить як перекладання із хворої голови на здорову. При цьому в аргументації одночасно містяться звинувачення НБУ як і в "побудові боргової піраміди", так і в недостатній участі НБУ в купівлі ОВДП, а також в недостатньому сприянні банкам у придбанні облігацій (а потім навпаки – в мотивації банків купувати ОВДП через високі процентні ставки). Тут потрібно вже авторам визначитися, у чому НБУ "винуватий": у зростанні державного боргу чи у його недостатньому зростанні?", - риторично запитує експерт.
За словами Шпека, завдання НБУ – згладжувати коливання на валютному ринку. Головною причиною ревальвації 2019 року стало активне розміщення облігацій Міністерством фінансів та прихід до них іноземного капіталу. За 2019 рік нерезиденти завели до ОВДП близько 4 млрд. доларів США. Проте НБУ купив за той же рік 8,5 млрд. доларів США! Як з таким двократним відхиленням взагалі може спасти на думку критикувати за недостатній викуп іноземної валюти?!!
"Саме завдяки виваженому підходу до валютного ринку ми сьогодні маємо практично той самий курс гривні, як і рік тому. І це в умовах кризи та повної зупинки фінансових притоків на ринок ззовні!", - наголосив експерт.
Голова Ради НАБУ також наголосив, що така недолуга та тенденційна оцінка діяльності незалежного регулятора не тільки підриває репутацію її авторів, а й підкладає свиню найвищим посадовим особам держави.
"Проект постанови було ухвалено через тиждень після ухвалення нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Програми, у якій Україна зобов’язалася уникати будь-яких дій, що містять ознаки політичного втручання у діяльність НБУ. Що більше, весь зміст заявленої Україною програми реформ свідчить, що економічна політика базуватиметься на досягненнях макрофінансової стабільності та плані подальших змін, запропонованих НБУ. Нагадаю, під цією програмою стоїть підпис Президента України", - резюмував Шпек.
Раніше "Апостроф" з'ясовував, наскільки справедлива критика на адресу центробанку, чим вона викликана, а також кому вигідна економічна нестабільність в країні.
