Через пандемію та карантин кожен другий українець опинився на межі бідності, а кожен десятий - рахувався безробітним. Рятівною соломиною могли стати короткі споживчі кредити. Однак представники влади прийняли закон №691-IX, який спровокував зростання кількості неплатників, залишивши банки без механізмів впливу. В країні почали скорочуватися обсяги споживчого кредитування.
Про це пише ZN.UA
Закон був прийнятий Радою у червні 2020. Він передбачає недопущення санкцій за кредитами у період карантину. Деякі боржники стали трактувати його як можливість не повертати позики. Кількість прострочених кредитів виросла на 24%.
На етапі підготовки проекту до нього були зауваження у науково-експертного управління ВРУ. Юридичне управління також знайшло суперечності. Національний банк зазначив, що частина коротких кредитів може стати непрацюючою. Україна залишається у статусі одного із лідерів за об’ємами проблемних кредитів (NPL) в портфелях банків, їх розмір становить понад 42%. Кількість NPL в Україні - близько 450 млрд грн. В умовах збільшення обсягів прострочених кредитів уповільнилося зростання споживчого кредитування, свідчать дані НБУ. Банки змушені ретельніше перевіряти позичальників, і частіше відмовляти.
"Ініціатива щодо скасування штрафів за прострочку платежів за кредитами виглядає, начебто, непоганою. Але необхідно розуміти, що вона допомагає як сумлінним клієнтам банків, так і боржникам, які отримали "можливість" не платити. Банки опинилися у програшній ситуації. Ситуація відбивається на добросовісних клієнтах банків. У реальності більші ризики через слабкіші інструменти впливу та гірша дисципліна серед клієнтів дорівнює більшим відсоткам по кредитах та меншій їх доступності", - говорить експерт МЦПД Єгор Киян.
Неплатежі за кредитами підігрівають ризики знецінення гривні, недорахувався надходжень держбюджет, діра в якому стала рекордною за 10 років.
Тим часом Єгор Киян звертає увагу, що платити за кредитом доведеться обов’язково.
"В законі відкритим залишилося питання чи можуть банки стягувати набігаючі штрафи через 30 днів після карантину. В законі прописано, що банки не можуть стягувати штрафи, але не прописано, що не можуть нараховувати штрафи за прострочку. Боржники можуть опинитися в ситуації, коли штрафи за неплатежі стануть більшими і їх банки зможуть стягнути", - вважає експерт.
Самі боржники можуть зіпсувати собі кредитну історію - прострочка буде зазначена і рейтинг платоспроможності людини може знизитися.
Компенсувати банкам могла би держава, але для цього потрібні вкладення, додає експерт Геннадій Рябцев. Якщо коштів немає, то це золота жила, щоб розвернутися органам - мають сісти всі, хто забув, що держава повинна мати ці резерви, вважає експерт.
Проблема змусила НБУ розпочати консультації з МВФ щодо створення спецсуду: "Ми обговорюємо варіант створення в Україні спеціалізованого суду чи палати суду, який буде розглядати питання між кредиторами та позичальниками", – зазначив Кирило Шевченко.
Встановлення балансу інтересів між кредитором і боржником має починатися із врегулювання законодавчої бази. Ініціатива про відміну штрафів виявилася необґрунтованою, а подібні закони, котрі продукує профільний комітет ВР з подачі таких депутатів, як Олександр Дубінський гальмують споживче кредитування і порушують баланс інтересів кредиторів та боржників. А в результаті - не відповідають інтересам клієнтів банків та державним інтересам щодо розвитку кредитування.
