Національний банк України продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту, що оприлюднені Національним банком у аналітичній записці за підсумками пілотного проекту.

Про це повідомляє сайт Нацбанку.

Паралельно з теоретичним вивченням проект Національного банку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.

У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких такі:

● е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків;

● з огляду на те, що Пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;

● е-гривня може бути розглянута як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;

● впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема “миттєвих” платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;

● впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;

● впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;

● технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.

"Наше дослідження дало нам не тільки практичний досвід, але і поставило перед Національним банком нові запитання. Яким буде вплив цього інструменту на екосистему платіжного ринку? Чи буде достатній попит на е-гривню з боку користувачів, торговців та учасників ринку? Яка технологія має використовуватися? Яким має бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею ? Сьогодні точних відповідей на ці запитання не маємо не лише ми, але й інші центробанки світу", – прокоментував результати пілотного проекту заступник Голови Національного банку Сергій Холод.

Він додав, що Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проекту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки.

Як повідомляв "Апостроф. Економіка", Національний банк України (НБУ) заявив про технічну готовність емітувати електронну гривню.