Існують універсальні способи отримання більш-менш об'єктивної відносної оцінки кризи в Україні. Наприклад, порівняння фактичних надходжень податків з початковим планом на 2020 рік. Це - маркер глибини кризи і якості управлінського менеджменту.
Про це пише в своєму блозі аналітик, економіст Олексій Кущ.
За його словами, для об'єктивної оцінки ситуації в країні варто одночасно віднімати квазібюджетні надходження з боку держкомпаній, які "плановими" зборами назвати не можна (тобто, з травневих надходжень до бюджету доведеться "зняти" 4 млрд грн від "Привата").
"У травні у нас було б не виконання плану на 9%, а недоотримання 26% від запланованих коштів. Тобто за допомогою заниження індикатива зборів в травні на третину або приблизно на 20 млрд грн було продемонстровано нібито ефективну роботу податкових служб. Як виявляється, вся справа в базі порівняння. А порівнюють з квітнем, коли і карантинні обмеження були сильнішими, і индикатив зборів не змінений", - робить висновки експерт Кущ.
На його думку, президент "вірить" новим керівникам, в тому числі і міністру фінансів, якому надано кадровий карт-бланш, чого у попередніх керівників не було.
"Завдання поставлені однозначні - забезпечення зборів. Запахло Азаровим, під час перебування його керівником ДПА. Виходить, кілька років "реформ" можуть спустити в ватерклозет: адже у нас так і не усвідомили, що головна функція державних податкових органів - це сервісний супровід платників податків", - зазначив Олексій Кущ.
Він вважає, що риторика про "збори" небезпечна, оскільки Україна може скотитися до персональних податкових індикативів, спущених за рознарядкою кожному платнику податків.
"Ти повинен заплатити стільки, скільки нам потрібно, а не скільки винен. Так працювала система десятки років, і виявилося, що вона живіша за всіх живих. Що не виключає можливість появи "податкових оазисів" під охороною "податкових нянь", які полетять, коли "вітер зміниться", - резюмує аналітик Олексій Кущ.
