Прийняті Верховною Радою зміни до Податкового кодексу про добровільне декларування активів фізичних осіб, які не сприятимуть детінізації економіки - замість того, щоб стимулювати власників тіньових капіталів легалізувати власність, закон пропонує їм визнати себе порушниками податкового законодавства.
Про це пише в блозі для Ліга доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Рада прийняла законопроект №5133 "Про внесення змін до Податкового кодексу... щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів і сплати одноразового збору в бюджет". За словами експерта, в моментах, які будуть визначати результат реформи, документ не відрізняється від початкового варіанту.
Під амністію підпадуть активи, "які були отримані за рахунок доходів, що підлягають оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори і / або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021". Закон встановлює період добровільного декларування - з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022. Право на легалізацію тіньових капіталів отримають фізособи, але це не буде стосуватися громадян, які після 2010 працювали на держслужбі. Декларант має підтвердити вартість об'єктів декларування, а активи кримінального походження під закон не підпадають.
Парламентарії залишили без змін пункт про обсяги збору при подачі "нульової декларації": 5% з валютних цінностей на рахунках в банках України та з майна, зареєстрованого в Україні; 9% з цінностей і майна за кордоном; 2,5% від номінальної вартості ОВДП. Андрій Гмирін вважає, що зазначені в перших двох пунктах ставки оподаткування занадто високі, а державі слід створити пільгові податкові умови (до 5%) для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для іноземного капіталу при поверненні його в країну. Вчений схвалив інструмент легалізації як придбання ОВДП, але зазначає, що цінні папери мають бути довгостроковими, а процедура їх купівлі - спрощена.
Критичною, на думку аналітика, є норма закону, яка встановлює "презумпцію винності" для декларантів - особи, які отримають право на легалізацію доходів, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, які повідомили про відсутність у них активів, отриманих за рахунок доходів, з яких не сплачено податки. За словами експерта, декларуючи тіньові доходи, фізособа визнає себе неплатником податків. Андрій Гмирін пише, що в попередній версії проекту пропонувалося ввести процедуру подачі декларації в банк. Це дозволило б забезпечити конфіденційність і захист. Але в остаточному варіанті закону задекларовані доходи визначені як податкова інформація. Експерта дивує, що об'єктом декларування не можуть бути готівкові кошти.
"Закон говорить про амністію капіталів, як про одноразову акцію... Чи багато знайдеться охочих добровільно визнати себе порушниками податкового законодавства, та ще й заплатити за це державі 5-9% від задекларованої суми? Без гарантій захищеності капіталів в майбутньому... Закон не спрацює, і амністію доведеться проводити повторно. Це хибний шлях", - констатує вчений.
Андрій Гмирін пише, що так Кабмін розраховує латати дірки в бюджеті, але це "безперспективний шлях". Він зазначає, що економічний ефект державі принесе не збільшення податкових надходжень від легалізації прихованих коштів, а переведення тіньового сектора в "білу зону" економіки.
"Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, при яких працювати легально і прозоро, буде економічно вигідніше і зручніше, ніж в тіні", - резюмує Андрій Гмирін.
