Будівля багато років чекає на реставрацію: як в Києві створювали першу станцію швидкої допомоги, фото

Вівторок, 22 серпня 2023, 06:20

Завдяки архівним світлинам, можна не лише побачити, яким був Майдан у Києві понад сто років тому, але й дізнатися історію створення першої станції "Швидкої допомоги".

Фото опублікували на Facebook-сторінці ""Спрага": в Києві цікаво"

Так, у 1881 р. товариство київських лікарів заснувало "Гурток для нічних чергувань", який став предтечею майбутньої "Швидкої допомоги". Одним з ініціаторів його створення був голова товариства доктор медицини професор Ю. І. Мацон. Лікарів підтримали та виділили для приймання хворих приміщення у будівлі думи на Хрещатику, 18 (тепер — майдан Незалежності).

За двадцять років, після того, як Казимир Модзелевський, пізніше відомий як скарбник першого уряду Швидкої допомоги, запропонував ідею створення спеціалізованої Рятувальної станції, відбулося реалізація цієї концепції. Уже 30 червня 1902 року дана станція розпочала свою роботу за адресою вулиця Пироговська, 6 (відома зараз як вулиця Пирогова). Комплекс приміщень окремої садиби був призначений для функціонування Рятувальної станції. Тут розташовувалися приймальня, кімнати чергових лікарів, перев'язувальний пункт, аптека, адміністративна частина і житлові приміщення керівника станції. Додаткові приміщення, які знаходилися у флігелі, служили для проживання економа, місця для санітарів та кухні.

Уже 17 липня 1902 року відбулося заснування Товариства швидкої медичної допомоги при нещасних випадках у Києві. Ця організація функціонувала під контролем міністерства внутрішніх справ Російської імперії, а її діяльністю керували управління та загальні збори благодійного товариства. Згідно зі статутом, основною метою товариства було забезпечення безоплатної швидкої медичної допомоги при нещасних випадках та несподіваних захворюваннях, які сталися на вулицях Києва, а також в усіх громадських місцях, фабриках, заводах, залізницях тощо, що знаходилися в межах міста.

Читайте також: У пошуках трамвая: в мережі показали фото Києва 1978-го року

Завдяки активності товариства та щедрим пожертвам меценатів Льва Бродського та А. Н. Терещенка, кожен з яких вніс по 10 тисяч рублів, а також за підтримки Міської думи, яка виділила 15 тисяч крб, в 1910 році вдалося придбати садибу за адресою Володимирська, 33 у власність організації. Планували побудувати нову будівлю для швидкої допомоги на цьому місці. Проте, в 1912 році було прийняте рішення про вигідний обмін цієї садиби на ділянку, яка належала Київському губернському земству, розташовану за адресою Рейтарська, 22. Завдяки цьому товариство отримало 60 тисяч рублів та значно більшу садибу. Попри те, що коштів на будівництво нової будівлі бракувало, існувала надія на внесок киян, які могли підтримати цю справу фінансово.

На 19 травня 1913 року відбулася урочиста церемонія закладки триповерхової будівлі Товариства швидкої допомоги за проєктом архітекторів Йосипа Зекцера та Д. Г. Торова на вулиці Рейтарській. Вважається, що фасад цієї будівлі є точною копією будівлі швидкої допомоги в Мадриді, а парадні двері є реплікою дверей Палацу дожів у Венеції. В цілому будівля втілює стилізовані форми венеціанської готики. Роботи по будівництву виконав відомий київський підрядник Л. Б. Гінзбург, і вже наступного року будівля була завершена.

Окрім своєї архітектурної цінності, ця будівля також має значущі історичні зв'язки. Протягом усього свого існування вона обслуговувала медичні заклади, включаючи період міністерства народного здоров'я за гетьмана Скоропадського. Видатний хірург Микола Амосов здійснив першу операцію на серці під загальним наркозом у цій будівлі. У 1955 році тут розташовувалася клініка кафедри хірургії санітарно-гігієнічного факультету медінституту, яку очолював сам Микола Амосов.

Нині міська станція швидкої медичної допомоги знаходиться на вул. Б. Хмельницького, 37б. На жаль, будинок на Рейтарській багато років чекає на реставрацію і перебуває у поганому стані.