Росія маніпулює прогнозами щодо вартості нафти, аби створити ілюзію стабільності в економіці, проте реальна ситуація свідчить про падіння доходів Кремля. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц.
Він повідомив, що міжнародні фінансові організації прогнозують зниження ціни на нафту уже у 2026 році, тоді як Мінекономрозвитку РФ навпаки анонсує зростання ціни на нафту марки Urals на 65% до 2028 року.
За словами Саркіца, якщо нинішні тенденції та санкції проти російської нафти збережуться, навіть за найоптимістичнішим прогнозом нафта марки Urals торгуватиметься приблизно за 45 доларів за барель, а ціна на Brent становитиме 55 доларів за барель.
"Ці прогнози росіян — це певна фікція і введення в оману російського суспільства і російського бізнесу для того, щоб вони побачили, що не так погано на їхню економіку впливають ті санкції", — сказав Саркіц.
Він зазначив, що основними покупцями російської нафти залишаються Індія, Китай і Туреччина. Натомість у Європейському Союзі ситуація інша: там дозволено купувати російську нафту лише за умови, що її вартість не перевищує встановлену стелю. Нині цей поріг становить 47,6 долара за барель.
Експерт наголосив, що зараз Росія намагається обходити санкції через "тіньовий флот" та диверсифікацію експорту, зокрема знаходячи нові ринки збуту в Китаї та Індії.
"Диверсифікація полягає в тому, що вони знаходять нові ринки збуту. Якщо, наприклад, з КНР до повномасштабного вторгнення товарообіг складав 75–80 млрд доларів на рік, то зараз це 250. І 150 млрд доларів всього — це саме енергетичні ресурси. З Індією було 15–25 млрд, а нині вже понад 80 млрд", — повідомив він.
Саркіц повідомив, що Кремль вже змушений закладати у бюджет нижчі ціни на нафту. Так, у формуванні бюджету на 2026 рік Росія орієнтується на 59 доларів за барель, що на 10 доларів менше, ніж у 2025 році. Експерт зазначив, що це падіння призведе до втрат бюджету приблизно у 20 млрд доларів щороку.
За його словами, ізоляція Росії від зовнішніх ринків зменшує її здатність фінансувати війну проти України. Додатковим фактором тиску є удари Сил оборони України по нафтопереробних заводах у РФ.
"Із 36 федеральних НПЗ вже уражено майже 15, що становить понад 25% від загальної потужності переробки", — зазначив експерт.
Він підкреслив, що комплексний підхід, який включає санкційний тиск, ізоляцію від ринків і удари по інфраструктурі, суттєво знижує здатність Росії фінансувати війну проти України.
"Цей комплекс усіх трьох аспектів, які мають бути задіяні проти як партнерів Російської Федерації, так і самої РФ, то вони будуть швидше наближати закінчення війни і зменшення здатності взагалі вести війну проти нашої держави", – підсумував Саркіц.
Обсяги експорту російської нафти морем за останні чотири тижні досягли 16-місячного максимуму, оскільки нафтопереробні заводи країни були змушені скоротити виробництво через атаки українських дронів.
У Росії зафіксували дефіцит певних марок бензину через атаки українських безпілотників, які скорочують обсяги роботи нафтопереробних заводів. Водночас приватні заправні станції не можуть дозволити собі накопичувати паливо через високу вартість позик.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Європа остаточно відмовиться від російського викопного палива до 2027 року.
Міністр енергетики Польщі Мілош Мотика закликав ЄС припинити імпорт російської нафти до кінця 2026 року, "щоб припинити фінансування російської військової машини" та допомогти Україні закінчити війну.
Словаччина та Угорщина заявили, що чинитимуть опір тиску президента США Дональда Трампа щодо скорочення імпорту російської нафти та газу, доки країни-члени Європейського Союзу не знайдуть достатніх альтернативних поставок.
Індійські нафтопереробні заводи не планують відмовлятися від російської нафти навіть попри тиск США та відновлення торгівельних переговорів зі Вашингтоном.
У Росії дедалі частіше використовують бартерні операції для торгівлі, зокрема з Китаєм, який боїться вторинних санкцій за грошові операції з РФ. Це дозволяє Москві обходити санкції, запроваджені Заходом.
Європейський Союз розглядає торгівельні заходи, спрямовані проти імпорту російської нафти через нафтопровід "Дружба", яким сировину постачають до Угорщини та Словаччини.
