Передвиборні програми кандидатів в президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка викликають велику кількість питань в контексті їх реалізації.

Про це повідомили експерти в ході дискусії "Вибори президента України 2019: що нового за лаштунками шоу", організованого Міжнародним центром перспективних досліджень та Українським інститутом майбутнього в прес-центрі "Укрінформ".

Так, проект Зеленського про форму прямої демократії за допомогою інтернет-технологій експерти називають майже нездійсненною і небезпечною через брак коштів для забезпечення доступу до інтернету всього населення країни і слабку обізнаність українців про безпеку в мережі.

"Зеленський обіцяє українцям ставити саме інтереси суспільства на перше місце в діяльності органів державної влади. Для цього пропонується реформувати політичну систему України шляхом обмеження функцій держави і одночасним збільшенням можливостей громадян безпосередньо впливати на державну політику, в тому числі за допомогою елементів народовладдя - референдуми та е-демократія ... Пропонуючи це, варто обміркувати механізми, як не допустити перетворення референдумів в плебісцити, які можуть використовуватися як форма спекуляцій думкою народу України ... Пропозиція використовувати сучасні технології як форму е-демократії має враховувати те, що не все населення України забезпечено інтернетом. Державна кампанія з інтернетизації всій території України повинна бути забезпечена значним фінансовим ресурсом в умовах нестачі коштів в держбюджеті", - відзначають експерти.

Під сумнів був поставлений план кандидата про формат врегулювання конфлікту на Донбасі з залученням країн-підписантів Будапештського меморандуму. Експерти відзначають, що такого типу домовленості і залучення в процес врегулювання США і Великобританії блокуватиме Росія.

Експертів також здивувала відсутність в програмі Зеленського згадок про судову реформу, що може підірвати довіру населення і міжнародних партнерів до українського інституту суду і правоохоронної системи в цілому.

З приводу програми чинного президента Петра Порошенка основний скепсис експертів стосується термінів, оголошених їм щодо наступних кроків по інтеграції України в ЄС і НАТО. Так, вони відзначають, що терміни готовності України отримати план дій щодо інтеграції в альянс залежить багато в чому від реформ, що проводяться зі слабкою інтенсивністю всередині країни, а також від готовності країн-членів почати переговори про розширення альянсу. Аналогічні зауваження стосуються і заявки на членство в ЄС в оголошеному Порошенко 2023 році - немає впевненості, що Угода про Асоціацію буде повністю реалізована в зазначений термін (протягом 4 років).

"До повного виконання Угоди про асоціацію та прийняття в ЄС рішення про можливість зміни правових рамок відносин з Україною, будь-яка заявка на членство отримає негативну відповідь або, швидше за все, буде просто проігнорована як така, що суперечить згаданій заяві Європейської ради".

Також експерти звертають увагу і на слабку ефективність механізму санкцій проти Росії, як позначеного Порошенко інструменту деокупації Донбасу і Криму і неготовність громадськості в Україні йти на поступки, зокрема, по особливому статусу Донбасу.

"Тиск на РФ за допомогою міжнародних санкцій поки не демонструє принципової зміни поведінки РФ щодо України ... Крім того, виникає питання, чи готова сама Україна виконати свою частину зобов'язань, передбачену мінськими угодами. Зокрема, українське суспільство переважно негативно ставиться до надання "особливого статусу" Донецькій і Луганській області".

Як повідомляв Апостроф, раніше експерт Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймс Шерр вказав на вкрай небезпечну недовіру населення до президента та державних інституцій в Україні. Детальніше – у матеріалі "Порошенко може виграти вибори лише в одному випадку, - британський експерт".