Антиросійські санкції мало залежать від позиції України і навряд чи допоможуть повернути окупований Крим, а також припинити збройну агресію РФ на Донбасі.
Про це у своїй колонці на "Апострофі" пише асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.
"Реалії, на жаль, такі, що санкції вкрай рідко призводять до досягнення поставлених цілей. Більш глибоке вивчення їх застосування свідчить про те, що час від часу вони призводять до результатів, протилежних очікуваним. І вже зовсім важко уявити собі ситуацію, в якій міжнародні санкції стали б тією чарівною паличкою, що дозволила би країні, яка постраждала від агресії сусіда, повернути свої території. Проте в гонитві за простими рішеннями ми вирішили поставити на санкції багато. Чи виправдана ця ставка?", - говорить експерт.
Капіотоненко зазначає, що в питанні про продовження або посиленні санкцій Україна повинна чітко визначати свої цілі.
"Можна хотіти послаблення Росії до якоїсь певної міри (до якої саме?); колапсу путінського режиму; стримування військового потенціалу і, таким чином, зменшення ризиків ескалації; повернення Криму або евакуації російської присутності на Донбасі. Можна навіть хотіти того, щоб завдяки санкціям іншим країнам не кортіло повторювати "подвиги" Росії. Кожна з цих цілей передбачає різне використання санкцій, різну риторику на їхній захист, різний характер і масштаб (обмежувальних заходів)", - пояснює він, додаючи, що не всіх цих цілей можна досягти за допомогою санкцій.
Також експерт зазначає, що поганою основою для стратегії є бажання досягти відразу всього з перерахованого вище. У такому випадку потрібно бути готовими до нульового результату.
Важливий фактором, за словами експерта, є очікування західних партнерів.
"За санкціями стоять власні інтереси тих, хто їх вводить. А діапазон таких інтересів теж може бути досить широкий. Більш того, інтереси різних країн можуть істотно відрізнятися: від бажання покарати Росію за підрив світового порядку і тим самим утримати інші держави від схожих експериментів до прагнення послабити її з тим, щоб самим не стати жертвами ризиковану політику Кремля ", - пояснює Капітоненко.
За його словами, майбутнє таких санкцій мало залежить від позиції самої України.
"Але якщо від нашої позиції мало що залежить, чи варто так високо піднімати списку санкцій питання в нашій власній порядку денному?
Статистика останніх десятиліть свідчить про те, що тільки приблизно в кожному четвертому випадку за останні двадцять років економічні санкції приводили до серйозної зміни політики держави, проти якого вони були введені - тобто досягали своїх основних цілей. Трохи частіше - в кожному третьому випадку - санкції допомагали запобігти незаконне використання військової сили ", - зазначає Капітоненко, додаючи, що проблема України полягає в тому, що санкції були введені після використання сили і це не зупинило Кремль.
За даними експерта, за останні 20 років тільки в кожному четвертому випадку економічні санкції серйозно міняли політику держави, проти якої вони були введені. У кожному третьому - допомагали запобігти незаконному використанню військ.
Найбільший ефект приносять санкції (більше 50% ефективності), коли вони вводяться для дестабілізації політичного режиму. Однак щодо авторитарних і тоталітарних режимів це може мати зворотний ефект.
"У нашому випадку не дотримуються майже ніякі з них, крім того, що російська економіка відчувала складності ще до введення санкцій", - відзначає експерт, додаючи, що в даному випадку підтримання санкцій ускладнено великими розмірами російської економіки і валютними резервами на момент їх введення.
Детальніше читайте в матеріалі на "Апострофі" - Санкції проти путінської Росії: корисна інструкція для України.
