У четвер, 26 вересня, в агенції "Укрінформ" представники аналітичних центрів та громадських організацій України представили дослідження "Санкції проти Росії", у якому проаналізували поточний вплив санкцій на економіку та політику РФ та запропонували список осіб та компаній, на які мають бути поширені санкції.
Запис заходу був викладений у відкритий доступ на каналі МЦПД в YouTube.
"Коли відбулось повернення російської делегації до складу ПАРЄ та заяви лідерів G7 про можливість повернення РФ до G8, стало очевидно, що може розпочатися процес згортання санкцій США та ЄС проти Росії, - зазначив головний радник МЦПД Василь Філіпчук. – Якщо дійсно розпочнеться процес перегляду санкцій його буде надзвичайно складно зупинити або ж розширити санкційні списки".
У підготовці та обговоренні дослідження взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, польської неурядової ініціативи "Санкції 2020", експерти Інституту світової політики та низки інших аналітичних центрів.
Експерт МЦПД Микола Капітоненко заявив, що із урахуванням досвіду п’яти років застосування санкцій проти Росії майже чотирма десятками держав, автори дослідження запропоновали рекомендації щодо наступних кроків у процесі застосування санкцій.
"Необхідно брати основною метою санкційного режиму підвищення ціни застосування сили в порушення міжнародних норм для Росії, активніше й ширше використовувати погрози застосування санкцій, - зазначив Капітоненко. – Варто розширити список осіб, на яких розповсюджується дія персональних санкцій".
На думку авторів, актуальний санкційний список впливових персон, які причетні до анексії Криму або до війни на Донбасі, має бути доповнений такими особами як Сергій Ролдугін, Іван Саввіді, Год Нісанов, Зарах Ілієв, Валерій Герасимов, Сергій Шойгу, Ігор Шувалов, Сергій Іванов молодший, Ігор Чайка та Юрій Чайка, Руслан Ростовцев, Юрій Трутнєв, Сергій Собянін.
"Ці люди зробили вклад у дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності та суверенітету України та дестабілізацію міжнародного ладу в Європі, - наголосила експертка МЦПД Анастасія Галушка. - Цікавими є і приклади юридичних осіб, наприклад Міжнародного Інвестиційного Банку, що з певних причин уникнули санкцій, хоча є де-факто російським. Їхню важливість та вплив у Росії не варто недооцінювати, а санкції, відповідні до їхньої ролі і участі у агресивних планах Кремля, мають бути впроваджені".
Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього зазначив, що наразі в США лише по лінії казначейства працює 15 санкційних режимів і лише один — український.
"Є поняття "санкційний шок", - зазначив Ігар Тишкевич. - Це перші два-три роки після введення санкційного режиму. Він Росії обійшовся дуже дорого, близько 180 млрд доларів. Але, за нашими підрахунками, вже у 2016 році Росія адаптувалась до санаційного режиму. Із 2016 року почалась стабілізація резервів. Міжнародні валютні резерви РФ досягли свого максимуму з 2014 року".
Він додав, що персональні санкції — дієві, але за умови, якщо нема механізмів компенсації для олігархів: "На сьогодні РФ за рахунок держзамовлень по ключових галузях запустила цей процес компенсації. Маємо говорити про механізм, який обмежить РФ у цих компенсаторних механізмах. Якщо цього не зробимо — персональні санкції втрачають весь сенс".
Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив, що результати дослідження із рекомендаціями будуть направлені до української влади, РНБО України, до Комітету із закордонних справ Європейського парламенту та інших зацікавлених органів ЄС та США.
Ознайомитись із дослідженням можна за посиланням.
Як повідомляв "Апостроф", експерти на круглому столі в Києві обговорили ефективність антиросійських санкцій та основні інструменти тиску на агресора.
