Господарський суд міста Києва повністю відмовив Національному антикорупційному бюро в задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди до договору про спільну діяльність, яким ДСД було викладено в новій редакції із залученням іноземного інвестора, укладеного між ПАТ "Укргазвидобування", ТОВ "Карпатигаз" і Misen Enterprises ( Швеція) і сервісних договорів з СД.
"За позовом Національного антикорупційного бюро України до ПАТ" Укргазвидобування ", ТОВ" Карпатигаз "і компанії Misen Enterprises про визнання недійсною додаткової угоди та договору про надання послуг ... Суд вирішив: у позові НАБУ відмовити повністю", - йдеться, зокрема, в рішенні господарського суду міста Києва.
НАБУ просило суд визнати недійсним ДСД в зв'язку з тим, що він, нібито, на момент укладення суперечив чинному законодавству України.
Зокрема НАБУ стверджувало, що учасники СД не мали права працювати на ліквідованих, бездіяльних і нізкодебітних свердловинах, незважаючи на те, що після капітальних вкладень СД, свердловини вдалося повернути в робочий стан, а на нізкодебітних свердловинах збільшити обсяги видобутку. При цьому, на думку НАБУ, такий газ не міг бути реалізований комерційним споживачам, незважаючи на те, що на комерційному ринку реалізовувався газ, видобуток якого став можливим тільки завдяки і в результаті таких капітальних вкладень.
Представники Місен і Карпатигаз надали повну і вичерпну базу доказів (справа складається з понад 40 томів) і переконливо аргументували нікчемність цих тверджень. Представники вказали на те, що жодне положення законодавства України не забороняло і не обмежувало учасників СД укласти ДСД на тих умовах, на яких він був укладений.
Було доведено, що ті обсяги газу, які УГД могла добувати самостійно, залишалися в розпорядженні самої УГД, і йшли на формування ресурсу газу для населення. Додаткові ж обсяги газу, видобуті в результаті СД, реалізовувалися за ринковими цінами українським комерційним споживачам.
Привертає особливу увагу те, що "Укргазвидобування", яка в рамках даного судового процесу виступала співвідповідачем, визнала позицію позивача, підтримуючи вимоги про визнання договору про ДСД недійсним. Тобто, по суті, підтримала звинувачення проти себе самої, і це при тому, що в результаті ДСД була покращена інфраструктура УГД, придбано нове обладнання і побудовані об'єкти на сотні мільйонів доларів, які УГД в даний час використовує в своїй діяльності. І незважаючи на те, що по сервісним договорами на надання послуг СД, сама УГД заробила понад 1 млрд. грн.
Також було озвучено, що в рамках СД було відремонтовано і введено в експлуатацію близько 70 свердловин, побудовано 7 дожимних компресорних станцій, закуплено обладнання для ще 5 станцій і сплачено до бюджету понад 11 млрд. грн.
Логіка такого вчинку УГД стає зрозумілою, якщо згадати, що в липні 2018 Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма в своєму частковому рішенні відмовив "Укргазвидобуванню" в позові з абсолютно аналогічними вимогами - визнати договір недійсним, і з аргументацією, ідентичною аргументації НАБУ.
Цим же рішенням Арбітражний трибунал припинив дію договору і вказав, що в кінцевому рішенні вирішиться питання про розмір компенсації вартості частини долі в активах колишньої спільної діяльності (СД) з Misen Enterprises і ТОВ "Карпатигаз".
Виходить, що програвши в судовій інстанції в Стокгольмі (яка, згідно з договором між сторонами, і повинна бути єдиним арбітром між ними), УГД вирішила використовувати у власних інтересах українські антикорупційні органи, адже позов був поданий НАБУ в рамках кримінальної справи, порушеної на підставі заяви УГД. Аби не виплачувати своїм вже колишнім партнерам належну їмкомпенсацію, яка, за оцінками експертів, може скласти сотні мільйонів доларів, аналогічної оцінки дотримується і керівник УГД в своєму інтерв'ю УП
