Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів не брати до розгляду скаргу на внесення недостовірних відомостей у декларацію доброчесності головою Господарського суду м. Києва Вадимом Босим може містити ознаки тиску з боку Офісу президента або ж дискусії в Комісії.
Про це пише "Ділова столиця".
11 жовтня ВККС мала розглянути скаргу ГО "Народне коло" щодо судді Босого, адже суддю звинувачують в фіктивному розлученні, завдяки якому він нібито зміг приховати статки, записавши їх на "екс-дружину", з якою продовжував вести подружнє життя. За внесення неправдивих відомостей до декларації одним може слідувати клопотання про зняття судді з посади.
ВККС відмовила у взятті скарги до розгляду, адже, відповідно до регламенту, скарга може стосуватися лише однієї декларації одного типу (або доброчесності, або родинних зв'язків): "Повідомлення громадської організації залишено без розгляду, оскільки не відповідає підпункту 6.2.1 Регламенту Комісії. Невідповідність полягає в тому, що повідомлення стосується декількох декларацій" - йдеться в релізі на сайті ВККС.
Як вказано в заяві, "громадська організація не позбавлена права звернутися повторно до Комісії, оформивши повідомлення щодо кожної декларації судді Господарського суду міста Києва Босого Вадима Петровича окремо".
Такий підхід має ознаки небажання ухвалювати рішення щодо Босого:"Пункт про те, що повідомлення "може стосуватися окремо" кожного з документів, за бажання можна прочитати по-іншому: дієслово "може" юристи часто сприймають як ознаку необов'язковості – "може стосуватися, а може і ні". Якби хотіли однозначного трактування, написали б "має/повинно стосуватися". Так само якщо повідомлення має стосуватися різних документів – це не те саме, що їх потрібно і подавати окремо… Необхідно акцентувати, що в конкретному випадку скаргу було подано не на різні декларації, а лише на декларації доброчесності судді, які були їм подані впродовж декількох років. Обмеження такого об'єднання взагалі не міститься в регламенті".
На думку автора, члени ВККС продемонстрували, що або не мають рішення (що може свідчити про розходження в думках), або ж піддаються зовнішньому тиску.
"Суддя має бути звільнений зі своєї посади за подачу неправдивих даних до декларації доброчесності, що не відповідає високому статусу і негативно впливає на його здатність здійснювати об'єктивне правосуддя. Якщо ж справедливе і виправдане рішення – як і у випадку з НАЗК – блокується чиновниками Офісу президента – то тут ситуація набагато складніша… Шанси реформувати по-справжньому судову систему задля перезавантаження її напередодні великого відновлення задля ефективної роботи із залучення інвестицій і захисту прав власності – стрімко зменшуються… Тож друга спроба розгляду справи судді Босого по суті – буде не менш, а можливо навіть більш важливою, ніж перша. Можна лише побажати наснаги і поаплодувати наполегливості громадських активістів, які тримають це питання на контролі", - додає автор.
Раніше ймовірно через тиск з боку ОП у перевірці майнових декларацій судді Босого громадським активістам відмовило НАПК, посилаючись на воєнний стан. Сам Босий ранішеказав проконтакти із заступниками голови Офісу президента, залежність від ОП закидали НАЗК незалежні аудитори.
