Україна може ефективно і з невеликою витратою ресурсів боротися російською пропагандою тільки виробляючи більш якісний ресурс, ніж пропагандисти Кремля.
Таку думку висловив відомий український волонтер, засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега в інтерв'ю "Апострофу".
"Замість того, щоб боротися з чужим, боротися з Шарієм, нам треба зробити щось своє і цікаве, що буде дивитися і категорія людей, яка дивиться зараз Шарія. А його дивляться люди певної ментальності, досить бикуваті, тупуваті... Але це певна категорія населення, яка має право голосу. І нам треба дати їй щось, що вона буде хавати. Бажано, щось трошки вище за рівнем. Типу, ось слухали Кіркорова, а ми дали їм "Океан Ельзи". щось таке треба робити і тут", - заявив Дейнега.
За його словами, Шарій виховує націю бидла, націю, яка заздрить, яка за підглядає, яка вірить у те, що усе кругом за них домовлено-вирішено, усі зрадники, усі погані, а ти нічого не можеш.
"А я не хочу бути рупором бидла. І навіть якщо мою програму ("Хроніки неоголошеної війни" - ред.) Дивиться людина, скажімо так, невисокого інтелекту або низького рівня цінностей, я хочу цей рівень трішечки підтягувати", - додав Волонтер.
За його словами, проблема не тільки у Шарії, адже більшість українських політиків займається тим же самим - дають людям те, що вони хочуть чути, і не намагаються їх виховувати.
Крім того, Дейнега наголосив, що Україна, у принципі, може фізично заблокувати частину каналів, якими в Україну надходить російська пропаганда, але це буде дуже дорого, тому нашій країні, яка має обмежені ресурси, є сенс їх витратити на щось більш корисне.
"Найголовніше - це великі грошові та інтелектуальні ресурси. І якщо гроші наша держава за необхідності ще знаходить, то у інтелектуальних ресурсах України дуже обмежена. І витрачати їх на боротьбу із супутником, з YouTube... Ми ж не Північна Корея!" - підсумував волонтер.
Повний текст інтерв'ю читайте в матеріалі "Апострофу": "Все одно, чи буде Росія, важливо інше - Віталій Дейнега про зброю з США, "Сепар-ТВ" і питаннях до Порошенка".
