Українці не помічають до якої міри залишаються прив'язаними до "русскомірного" возу і самі про себе продовжують говорити так, як колонізатор запрограмував ще три-чотири покоління назад.
Таку думку висловила в інтерв'ю "Апострофу" українська письменниця Оксана Забужко.
"Це тільки початок. Насправді нам ці авгієві стайні чистити і чистити, вистачить і моєму поколінню, і вашому. Коли західні кореспонденти брали перші інтерв'ю у щойно обраної президентом Латвії Вайри Віке-Фрейберги, вони говорили їй автоматично, як звикли, - ось ви, мовляв, Латвія, "пострадянська країна". Погодьтеся, для нас це досі нормальна дефініція, не ріже вухо. А вона відповіла: "Young men, go out and wash your mouth (Молоді люди, підіть і вимийте рот) . Ми - не пострадянська країна, ми - країна, яка була під окупацією і повернула собі незалежність ". А ми й не помічаємо, наскільки залишаємося прив'язаними до цього" русскомірного" возу і самі про себе продовжуємо говорити (а значить, і думати!) так, як колонізатор нас запрограмував ще три-чотири покоління назад", - сказала Забужко.
"Чекайте, ви думаєте, що декомунізація - це зняти пам'ятники і перейменувати вулиці? Звичайно, це дуже важливо, хто б сперечався. Як людина, яка безпосередньо працює зі словом, я наполягаю на тому, що слово має магічну функцію. Поїдьте в той же колишній Дніпропетровськ або, скажімо, Запоріжжя - там взагалі було щось сім разів "імені Леніна" в районі цього нещасного Дніпрогесу. Мало того, що пам'ятник, так ще навколо нього "сім кіл Леніна"! І там вам розкажуть, як реально почалося щось на кшталт "розморожування" суспільного життя в місто є, щось на зразок оживання - саме після зняття цих радянських "ідолів" і після перейменувань. Ніби ці міста звільнили від якогось багаторічного сну, зняли "закляття", - підкреслила Забужко.
Також письменниця підвела книжкові підсумки 2017 року.
"Те, що є зараз, - це книжковий бум в порівнянні з тим, що тривало 10 років перед війною, коли все збиралося, стискалося, скручувалося, згорталося. Як на мене, ми зараз вийшли на найвищі показники українського книжкового ринку (це легко перевірити навіть за даними книжкової палати) з усіх, які були. Золоте, "хлібне" час українського книжкового ринку довелося десь на середину 2000-х - у 2005-му запустили урядову програму "Українська книга", і в 2006-2007 роках почався підйом національного книговидання. Було кілька таких про років, а потім, з 2008-го, все різко пішло на спад: нас стали жорстко "пакувати" під російських монополістів ", - резюмувала Забужко.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа": Донбас давно почали "відокремлювати" від України, нас замітали під поребрик - Оксана Забужко.
