Напружені відносини між Україною і Польщею на грунті історичної оцінки ОУН і УПА зав'язані на різних підходах до розгляду даного питання обома країнами.
Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів доктор історії і політичний аналітик, фахівець з історії країн Східної Європи, Лукаш Адамський.
"Україна будує свою окрему ідентичність і національну історію на, перш за все, антиросійській ідеї. Але чітко відокремлює свою історію і від Польщі. Для частини українців ОУП і УПА є силою, яка боролася за незалежну Україну проти Радянського Союзу. Однак для поляків це сила, яка відповідає за жахливу етнічну чистку на Волині і в Галичині, яку юридично можна кваліфікувати як геноцид", - зазначив експерт.
За словами Адамського, в той же час багато українських істориків боротьбу за незалежну українську державу визнають найвищою чеснотою, забуваючи про те, що ні українська історія, ні політика не знаходяться в порожнечі, а героїзація діячів ОУН і УПА впливає на відносини з Польщею та Ізраїлем.
Історик підкреслив, що після 2014 року цей конфлікт історичної пам'яті між Польщею та Україною став ще більш виразним. В Україні він виник зі зрозумілих причин, гасла "геть від Москви" і "геть від малоросійства" на тлі путінської агресії збільшили одночасно популярність націоналістичного бачення історії.
"У Польщі відбувся другий процес. Коли в 2003 році Польща і Україна разом відзначали річницю Волинської різанини на державному рівні в дусі сильної "політкоректності", поляки вважали, що це тільки початок розрахунків України з злочинами УПА, а потім переконалися, що для України це був максимум того, що можна було дати. Це призводило до розчарування. Одночасно почали радикалізуватися люди, для яких була важлива пам'ять про землю, де жили їхні предки", - пояснив він.
Детальніше про це читайте в матеріалі "Апострофа" Між Україною і Польщею заморожена ситуація: потрібно щось робити з Бандерою і УПА - польський історик.
