Практика процесів за колективними позовами до підприємств-забруднювачів може стимулювати громадян до захисту своїх екологічних прав по всій країні.

Про це голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявила в інтерв'ю "Укрінформу".

"Як переконують юристи, саме колективні позови є тим інструментом, який дає можливість великому колу постраждалих ефективно захищати свої екологічні права. Це найбільш актуальний, адекватний та правильний механізм", – заявила Тимочко.

За її словами, одній людині важко протидіяти забруднювачу-промисловому гіганту, а коли люди об'єднуються у громаду, вони більше не почуваються нездатними відновити свої права.

"Відповідний судовий захист може стимулювати громадян до захисту своїх екологічних прав в інших громадах по всій країні", - додала голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Вона навела приклад першого в українській практиці колективного позову – на користь постраждалих від наслідків Васильківської трагедії. Ця масштабна техногенна катастрофа, спричинена вибухом та подальшим займанням нафтопродуктів на нафтобазі біля села Крячки, розпочалася 8 червня 2015 року та тривала 8 днів.

"Розбір за цим позовом завершився підписанням мирової угоди та виплатою людям 22 млн гривень", - розповіла Тимочко.

Також вона повідомила, що в даний час в апеляційному суді розглядається колективний позов до Миколаївського глиноземного заводу, поданий організацією постраждалих від токсичних відходів "Стоп шлам", де сума відшкодування за рішенням суду першої інстанції - понад 9,2 млрд грн.

"Адвокатами проведений великий обсяг роботи із захисту інтересів членів громадської організації "Стоп Шлам" за позовом до підприємства-забруднювача - Миколаївського глиноземного заводу. Тепер все залежить від апеляційного суду, і ми віримо в його неупередженість та об'єктивність, здатність захистити права постраждалих", - резюмувала голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Раніше Київський науково-дослідний інститут судових експертиз провів експертизу для визначення складу відходів виробництва МГЗ – червоного шламу.

У ньому було знайдено миш'як, кадмій, ртуть, свинець, цинк, залізо, мідь, алюміній, бір, кальцій, хром, манган, магній, сірка, стибіум, станам, ванадій, стронцій та силіцій. Також було проведено аналіз зразків волосся у мешканців селищ, що знаходяться на околицях шламосховищ МГЗ. Результат: надлишковий вміст алюмінію, хрому, свинцю, барію, стронцію та бору, причому вміст алюмінію в організмі людей перевищує норму в деяких випадках у 5,5 разів, хрому – у десятки разів. Як заявляє головний лікар Національного інституту раку Міністерства охорони здоров'я Андрій Безносенко, дві третини хімічних сполук, виявлених експертизою у червоному шламі, можуть спричинити рак.