Хоча розслідування Бігуса довело, що перший заступник директора НАБУ Гізо Углава не причетний до витоку інформації з Бюро, антикорупціонери безпідставно звинувачують його заради того, щоб отримати контроль над антикорупційним органом. При цьому вони йдуть на порушення закону, оперуючи даними розслідування про витік інформації, щоб зберегти свою участь у міжнародних грантових проєктах.
Про це пише експерт, економічний аналітик Юрій Гаврилечко.
На його думку, рішення уряду, яке гарантує 100%-ве бронювання від мобілізації виконавців грантових проектів міжнародних партнерів, дозволяє по-іншому поглянути на скандал з витоком інформації НАБУ фігурантам справ самого НАБУ.
"Цей кейс став значно більшим, ніж внутрішні проблеми в Бюро і САП: у цьому скандалі замішані геть усі: починаючи з "антикорупційних" громадських діячів і до патентованих журналістів-розслідувачів", - пише Гаврилечко.
Він звертає увагу на те, що і активісти, і журналісти, обвинувачуючи Углаву у витоку, самі використовують злиті їм документи. А це, наголошує експерт, є прямим порушенням 387 статті ККУ.
"Як таке можливо, що злив інформації з НАБУ вважається "зрадою", а злив тих самих даних "активістам" і журналістам – подається як "перемога"? Це ж абсурд!" - обурюється аналітик.
Таким діям антикорупціонерів він надає наступне пояснення: "Внутрішня боротьба всередині НАБУ, боротьба між НАБУ і САП, боротьба між САП, НАБУ і так званими "громадськими антикорупційними діячами" – це внутрішньовидова боротьба за один й той самий ресурс – міжнародні проекти та увагу західних партнерів. Єдина різниця - хтось б'ється за посади і зарплати, а хтось за гранти".
Усе це, на думку аналітика, робиться заради отримання впливу на НАБУ та "здійснення нагляду" над корупціонерами: "Це ж зручно: вплив є, гроші від проектів – є, а відповідальності – немає!" - пише аналітик.
